Будівлю Студентського комбінату харчування Національного університету «Львівська політехніка» на вул. Карпінського, 8 збудували ще понад сорок років тому. Відтоді багато чого змінилося, однак незмінним залишилося одне – якість харчування.
Студентський комбінат харчування (СКХ) Львівської політехніки – це близько 80 осіб персоналу та 10 підрозділів, які готують та відносно дешево продають їжу для тисяч студентів і працівників університету, а також сторонніх осіб.
Про теперішню ситуацію в умовах карантину розповів директор Студентського комбінату харчування Михайло Свистун.
– Михайле Петровичу, розкажіть, будь ласка, як змінився стан справ у комбінаті за цей ковідний рік?
– Звичайно, що ситуація є складна. Адже через карантинні заходи немає студентів та викладачів. Якщо раніше ми в день обслуговували по декілька тисяч відвідувачів, то зараз їх у рази менше. Тому із трьох поверхів їдальні на вул. Карпінського, 8, по черзі працює один (щотижневі зміни). Також працюють буфети та їдальня на вул. Лазаренка, 44. До того ж, раніше обслуговували різні банкети, дні народження, конференції та інше. Загалом у місяць мали виторгу близько мільйона гривень. Зараз все це пропадає. Тому чекаємо кращих часів, коли повноцінно відновиться навчання й ми зможемо працювати на повну потужність.
Також варто відзначити, що працівники СКХ минулоріч, за важких обставин, успішно забезпечували харчування відпочивальників і працівників бази Політехнік-3 у Коблево. Якщо буде потрібно, то в цьому році також готові працювати.
– Чи до карантину достатньо заробили для модернізації комбінату?
– На жаль, ми вже понад десять років маємо невтішні фінансові показники. Орієнтовно 2005 – 2009 роки для нас зокрема були плідні. Тоді працювала економіка, люди заробляли достатньо грошей і відвідувачі купляли більш дорожчі страви. Крім цього, на вихідних відбувалося по 6–7 весіль. Усі зали були задіяні. Ми заробляли додаткові кошти, тому могли робити ремонти та оновлювати обладнання. Зокрема зробили гарний ремонт у буфеті головного корпусу та закупили для нього сучасне обладнання. Також відремонтували одну із зал на другому поверсі, розширили торгівельну залу на першому поверсі. Щоб пришвидшити обслуговування відвідувачів у часі великих перерв, додатково поставили касові апарати на І та ІІІ поверхах, а на ІІ поверсі закупили та встановили додаткову лінію.
Варто пам’ятати, що громадське харчування в навчальних закладах завжди було на дотації. Проте, незважаючи на невелику націнку, нам вистачало грошей на все необхідне.
Однак прийшла криза в кінці 2008 року. Студенти почали купувати дешеві страви, працівники рідше замовляли зали для відзначення урочистих подій, та й взагалі люди перестали робити великі весілля й наші простори дедалі менше винаймали.
А тоді сталася ще одна прикра ситуація, яка ускладнила роботу – це обмеження націнки (розпорядження голови Львівської ОДА). Багато разів наводив один і той приклад. Переконував, що дешевше будемо продавати продукцію, то більше буде в нас людей і заробітку. Та, якщо собівартість, припустимо, авторучки 10 грн, а мені кажуть, що маємо продавати по 9 грн і що більше продамо, то більше заробимо, очевидно, що не можна продавати дешевше собівартості, це ж збитковість! Керівництво Політехніки доклало чимало зусиль, щоб відмінити цю вимогу. Та, на жаль, так і не вдалося переконати владу. Тому, наразі, працюємо більше на ентузіазмі працівників того, як то кажуть, «старого гарту». У нас першокласні спеціалісти, яких у Львові можна порахувати на пальцях однієї руки. Молодь, яка приходить до нас працювати, здобуває досвід, а тоді шукає більш високооплачувану роботу.
– А чи є якісь можливості покращити функціонування комбінату в умовах, які склалися? Можливо, залучення фінансів приватного бізнесу?
– Років десять назад приватні підприємці взяли в оренду приміщення їдальні у першому навчальному корпусі. Зробили гарний ремонт, закупили обладнання, вклали чималі кошти. Але за декілька років, не дочекавшись очікуваних прибутків, залишили цей бізнес. У часи економічної кризи відвідувачі закладів громадського харчування більше звертають увагу на якість їжі та ціну, а не на інтер’єр. Це і є індикатором того, що йти сюди приватним структурам не вигідно в такому складному часі, коли в людей немає грошей, а тепер ще й карантин. Ніхто з приватних підприємців не хоче працювати собі у збиток.
– Однак якось ця бізнес-модель працює в УКУ. Там їдальню передано приватній структурі й достатньо заробляють.
– Вивчав це питання й спілкувався з працівниками УКУ. Справді, у них зроблено все гарно. Але це за кошти різних європейських спонсорів. У їдальнях та буфетах УКУ ціна для своїх студентів та працівників у два рази нижча, ніж для сторонніх осіб. Але, якщо порівняти з нашою, то ціна для своїх більша у два рази, а для чужих – у чотири рази! Для прикладу, кава у них коштує 25 грн для чужих і 12,5 грн – для своїх. Ми продаємо таку ж каву за шість гривень. Тобто ціни у нас дешевші, а якість не гірша. Також треба врахувати, що в УКУ навчаються далеко не бідні студенти, адже навчання у них удвічі, а то й утричі дорожче, ніж у Політехніці. Відповідно, вони готові платити більшу ціну за аналогічне харчування. Звичайно, в таких умовах працюватиме бізнес і буде можливість модернізації та покращення якості обслуговування.
– Зрозуміло. Ви згадували про якість їдальні Політехніки. Розкажіть про асортимент їжі, який готують у комбінаті. Чи достатньо 50 грн студенту, щоб комплексно наїстися?
–У нас завжди були і є дуже хороші відгуки стосовно якості харчування від студентів та працівників університету. Також чимало делегацій із різних країн світу, які харчувалися тут, хвалили нашу кухню та страви. Головний обов’язок і ціль нашого СКХ – забезпечити студентів та працівників Політехніки якісною і не дорогою їжею. Завдяки розумінню і підтримці керівництва університету, нам вдалося досягнути певних успіхів.
На відміну від фаст-фудів (їжа швидкого приготування, яка хоч і смачна, але зовсім не корисна й несе загрозу для здоров’я), їжа в нас корисна, натуральна та різноманітна без жодних добавок.
За 50 грн можна купити салат, першу та другу страви (так званий комплексний обід).
А щодо асортименту, розкажу коротеньку історію. Одного разу цілий місяць у нас обідали гості університету. Вони були дуже здивовані, що всі ті дні жодна страва в меню не повторювалася! Наші кухарі вміють добре готувати десятки перших та других страв, різноманітні салати, гарячі та холодні закуски, випічку, тістечка та інше.
Тож щиро запрошую всіх відвідати їдальні та буфети СКХ, ви не пошкодуєте!
