Поєднання навчання з роботою ― справа не проста, та цілком можлива, особливо тоді, коли вона за фахом. Про це не раз доводять студенти, які під час навчання починають працювати за спеціальністю та стають іноді успішні у своїй справі.
Саме такою студенткою є Дарія Солодовник, яка навчається на четвертому курсі спеціальності журналістика. Студентка успішно працює редактором служби новин на регіональному телебаченні, але це не заважає їй паралельно здобувати освіту за спеціальністю.
― Чому ти вирішила вступати на журналістику і чому саме у Львів?
― Львів запав мені в серце ще в шкільні роки, тому інше місто для навчання не розглядала. У старших класах визначилась, що хочу стати успішною журналісткою, не знаю що спонукало до таких думок, можливо, бажання бути впізнаваною.
― Як проходило твоє навчання?
― По-різному. Інколи важко, навіть були думки покинути університет. Проте ця ідея погана, бо навчання було дуже цікаве та веселе, але швидкоплинне.
― Чому вирішила перевестися на заочну форму навчання?
― Оскільки я мрію стати успішною, то на другому курсі вирішила, що вже час шукати роботу за професією. Обдумавши все, зрозуміла, заочна форма навчання для мене є найкращий варіант.
― Як вдається поєднувати роботу з навчанням?
― Робота та навчання майже щоденно переплітаються, тому поєднувати не складно. Коли на роботі потрібна теорія, шукаю конспекти, а ось коли треба виконати практичне завдання, яке не траплялось на роботі, можу звернутися за підказкою до колег.
― Найважчий етап для журналіста-початківця ― адаптація до колективу. Як вона тривала в тебе?
― У 2019 році я вперше прийшла на практику в телекомпанію, де зараз і працюю. Колеги в мене «золоті» ― підтримують і допомагають. Тому період адаптації важко назвати складним етапом.
― Що для тебе найскладніше у твоїй роботі?
― Складнощів для мене не існує, є те, чого я ще просто не знаю, чи те, що ще не доводилося виконувати.
― Чи є якісь сюжети або ситуації, пов’язані з роботою, про які ти згадуєш з посмішкою?
― Насправді, всі процеси, які я виконую, викликають у мене радість. Усе що я роблю ― це класно! Бували різні ситуації, проте навіть і щось не дуже приємне нині в мене викликає посмішку, адже це було хіба ще на початку моєї кар’єри. Зараз кожна дія приносить задоволення ― чи нове знайомство, чи спілкування зі старими знайомими…
― Як пандемія змінила твою роботу?
― Я почала працювати тоді, як ввели карантинні обмеження. Та маю з чим порівняти. По-перше, зменшилася кількість заходів, по-друге, коментатори на початку пандемії нерідко відмовлялися від записування їхніх думок, і по-третє, стало небезпечно, адже маски не захищають на 100 відсотків.
― Що б ти порадила майбутнім студентам-журналістам?
― Теорія ― теорією, а практичні вміння не замінить ніщо. Пишіть якомога більше, діліться індивідуальним баченням, подіями. І добре знайте права та обов’язки журналіста.
