«Чим є для вас соціальні мережі?»: студенти Львівської політехніки діляться своїми думками

Анастасія Мозгова, тижневик «Аудиторія»
соцмережі

Скільки часу на день ви присвячуєте соцмережам? Чи тягнеться ваша рука до смартфону, коли ви спілкуєтеся у колі друзів? Що ви відчуваєте, коли перегортаєте стрічку новин? Як часто ви це робите? Чи ви взагалі замислюєтеся над цим?

За даними ВВС Future, близько трьох мільярдів людей в усьому світі, тобто орієнтовно 40% населення планети, користуються соціальними мережами, на які щодня витрачають у середньому дві години, публікуючи дописи, обмінюючись фотографіями, реагуючи на пости друзів.

Вчені у різних куточках світу б’ють на сполох, проводячи дослідження, з приводу впливу соцмереж на настрій, тривожність, депресивність, комунікабельність, самооцінку користувачів тощо, результати яких, на жаль, не вельми втішні. Вечірній ритуал перегляду стрічки новин у сукупності із блакитним світлом, яке випромінюють наші гаджети, звинувачують у погіршенні якості нашого сну, що тягне по собі низку проблем зі здоров’ям. Але все одно ми продовжуємо сидіти у фейсбуці, інстаграмі, твіттері тощо, волаючи у своїх постах про шкідливість соцмереж і смартфонів.

Цікаво, що навіть ті користувачі, які вважають соціальні мережі відвертим марнуванням часу, все одно «на автоматі» перегортають стрічку новин. Ми залежні, і це факт, який необхідно визнати. На думку західних дослідників, найгірше впливає не загальний час, проведений у мережі, а частота заходження до неї.

Деніел Петканич, студент першого курсу Інституту архітектури:
«Секретні речі соцмережам не довіряю, тому нічого не боюся»

По-перше, соцмережі – це спілкування. По-друге, це знайомства. По-третє – масова інформація та великі можливості. Користуюся соціальними мережами досить активно – близько трьох годин на добу, особливо люблю Instagram – для мене це найбільш інформативна платформа. Бажання оновити сторінку відчуваю часто – залежність є, за лайками полюю, але у розумних межах. Щодо небезпеки, вона завжди була і буде, але все-таки речі надто секретні соцмережам не довіряю, тому й нічого не боюся.

Оля Пугач, студентка першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Соціальні мережі полегшують процес навчання»

У соцмережах зареєстровано багато друзів, одногрупників, тому для мене – це засіб спілкування і передавання інформації. Вони дуже полегшують процес навчання, наприклад, коли потрібно швидко повідомити про щось важливе одногрупникам або обговорити питання на іспит тощо. Стараюся користуватися соціальними мережами не більше двох годин, щоб не витрачати даремно часу, тому і залежності не відчуваю. Із твердженням про небезпеку соцмереж погоджуюся, з огляду на це рідко оновлюю свою фотографію або ж не ставлю її взагалі.

Павло Пугач, студент третього курсу Інституту будівництва та інженерії довкілля:
«Стараюся більше ходити до бібліотеки»

На соцмережі не витрачаю багато часу – не дозволяє мій телефон, але сьогодні і справді важко без них обійтися, не знаю, як колись люди жили без цього. Соцмережі допомагають готуватися до навчання, проте я стараюся більше ходити до бібліотеки. Спілкуватися більше люблю віч-на-віч, навіть зателефонувати мені буде простіше, ніж писати повідомлення – я до цього не звик. Думаю, краще зустрітися з людиною для того, щоб поспілкуватись. Як на мене, то що більше часу проводимо у соцмережах, то менше думаємо і розвиваємося: знайшли нову інформацію, заскрінили – і добре є. Сам я відносно недавно зареєструвався у фейсбуці – на першому курсі, бо так простіше отримувати інформацію від одногрупників щодо навчального процесу.

Олексій Мороз, студент першого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології:
«Маю залежність від гарних дівчат, а не соцмереж»

Соцмережами активно користуюся. Небезпека від них, звісно, є: погані хлопці і маніяки можуть безперешкодно стежити за гарними дівчатами. Небезпеки для себе не відчуваю: я сильний, зможу себе захистити. Від соціальних мереж залежності не маю, чого не скажеш про красивих дівчат.

Олексій Мороз Павло Пугач Оля Пугач Деніел Петканич