Тернополянин Василь Безкоровайний – знаний композитор, диригент, музичний діяч з національним мисленням. Народжений у 1880 р., від малечку зростав у пісенному оточенні родини, музикувати вчили батько і сестра. У збережених архівних документах, у скупих відомостях для заповнення залікової книжки студента Цісарсько-королівської Політехнічної школи у Львові Василь Безкоровайний вказує цікаві і важливі для пошуковців констатації. Зокрема, окреслення однієї з граней творчості композитора – духовні хорові твори та літургійна музика, – закорінене у 2-х графах: віросповідання греко-католицьке, а на питання про батька увиразнено, що Василь Безкоровайний (батько) не просто музикант, а церковний «органіста» з Тернополя.
Там же, у Тернополі, здобув початкову освіту у ґімназії й подальшу – в Учительській семінарії. Й повсюдно відзначають біографи захоплення Василя музикою. Співав у церковному хорі, опанував мистецтво гри на кількох музичних інструментах, вже у 17 років створив шкільні хор та оркестр і компонував власні музичні твори. Здавалося б, цілком органічним є вибір консерваторії Галицького музичного товариства у Львові для подальшого творчого розвою.
А чому ж Політехніка? Так-так, все вірно. Другим, паралельним, вибором майбутнього видатного композитора стає Цісарсько-королівська Політехнічна школа у Львові. Неочікуваний, але безумовно усвідомлений напрям, вибраний енергійним Безкоровайним.
Згадки про навчання у цьому славетному закладі є навіть не в кожній біографічній довідці про В. Безкоровайного. А поза тим, період студентства у Політехніці – вкрай важлива віха для національно-світоглядного становлення і майбутньої культурно-громадської роботи Василя Безкоровайного.
У 1899 р., очевидно в кінці літа або ж на початку вересня, юнак приїздить до Львова, щоб подати документи. Згідно приписів Цісарсько-королівської Політехнічної школи, потрібно було пройти аудієнцію у декана вибраного факультету, який, на основі особистої співбесіди й результатів попередніх вступних іспитів, давав згоду на зачислення абітурієнта в ряди студентства. Деканом, який «благословив» Безкоровайного, став професор Северин Відт, а обраною стезею на кілька років стало навчання на факультеті (відділі) сухопутного будівництва.
Восени 1899 р. Василь Безкоровайний стає «звичайним слухачем» (студентом) Цісарсько-королівської Політехнічної школи у Львові. Ректорував на той час професор Стефан Нементовський.
Архівні документи Львівської Політехніки зберегли документальні свідчення успішного навчання В. Безкоровайного, який повноцінно пройшов студіювання 2 курсів упродовж 1899–1901 рр.
Обов′язковими навчальними дисциплінами, які пропонувались для вивчення студентам на першому курсі сухопутного будівництва, були: математика (5 год. на тиждень, викладав проф. П. Дзівінський), нарисна геометрія (4 год., проф. М. Лазарський), загальна і технічна фізика (5 год., проф. К. Олеарський), наука архітектурних форм (з рисунками, 3 год., проф. Т. Обмінський).
У лютому 1900 р. Василь Безкоровайний успішно склав свою першу сесію у Львові. Василь був сумлінним і заповзятим до «технічної» науки студентом, практично всі предмети здавав на «добре» й «дуже добре».
У наступному, 1900/1901 навчальному році, на 2-му курсі В. Безкоровайний студіював такі дисципліни: теоретична механіка (7 год. на тиждень, викладав проф. Т. Фідлер), механічна технологія (4 год., проф. Ю. Биковський), наука архітектурних форм (8 год., проф. Е. Ковач), елементи геодезії (3 год., проф. С. Відт) та ін.
Українські студенти Цісарсько-королівської Політехнічної школи у Львові активно підтримували тенденції громадянських свобод українців (русинів) Галичини, згуртовуючись у громади й товариства. Василь Безкоровайний не залишився осторонь жодного з них. Збережені документи фіксують перші кроки знаменитого товариства «слухачів Політехніки» «Основа». Звертаючись до ректорату і професорів закладу, студенти насамперед повідомляють, що 31 березня 1898 р. відбудуться перші установчі збори, на яких буде обговорено статут «Основи» та обрано керівництво. Ім′я Василя Безкоровайного (з його особистим підписом) фігурує у складі контрольної комісії «Основи», починаючи від 27 березня 1898 р. Маємо колізію, яку ще мають прояснити дослідники постаті Василя Безкоровайного: яким чином в основному складі виділу «Основи» документально зафіксовано присутність В. Безкоровайного як студента Політехніки у Львові, коли, натомість, його залікова книжка свідчить, що до фактичного студенства юнакові попереду ще майже півтора року.
На правах студента цього закладу В. Безкоровайний поринає в активне соціокультурне життя. Ідейні засади такої свідомої позиції Василь Безкоровайний втілював і у близькій йому музичній проекції. Так, студенти Цісарсько-королівської Політехнічної школи під керівництвом «Основи» організовували українські вечорниці, Шевченківські вечори, студентські фольклорні вечірки, створили студентський хор. Диригентом хору й активним учасником таких заходів був Василь Безкоровайний.
Залікова книжка студента Безкоровайного на ІІІ-му курсі не поповнилася записами. Достеменно не відомо – чи здоров′я потребувало поправлення, чи які інші потреби змусили обдарованого юнака перервати навчання в Політехніці.
Надалі Василь Безкоровайний відзначався невтомною працею на громадській ниві: ініціюванням проведення вечорів, пошануванням видатних українців, створенням хорових капел. Його культурно-просвітницька діяльність обіймала організацію музичних закладів у містах Галичини. Мав честь стрічатися із славетними оперними співаками С. Крушельницькою та О. Мишугою.
Радянська і німецька окупації змусили Безкоровайного емігрувати в Австрію, згодом в Америку (м. Буффало). У чималому творчому доробку композитора симфонічні, інструментальні твори, музика до драматургічних вистав, духовні хорові співи, обробки українських народних пісень, музика на слова Т. Шевченка, М. Шашкевича, І. Франка, Л. Українки, Б. Лепкого, О. Олеся, С. Руданського та інші різножанрові твори.
Акцентуючи на причетності Львівської Політехніки до життєвих устоїв цього славного поборника українства у музичному мистецтві, цим дописом повертаємо ім′я Василя Безкоровайного в сьогодення.
