Весь світ уже більш як тиждень спостерігає за бойовими діями, які здійснюють російські антипутінські збройні угруповання Російський добровольчий корпус, Легіон «Свобода росії» та Сибірський батальйон на території російської федерації. До слова, це вже не перший рейд російських опозиційних угруповань на територію росії. Крім численних дрібних рейдів упродовж останніх двох років улітку 2023 року відбувся перший масштабний рейд російських добровольців на територію нашого ворога. Захопили кілька населених пунктів, зчинили переполох і створили масштабні інформаційні приводи. Проте російські добровольчі угруповання врешті-решт були змушені повернутися на територію України.
Теперішній (назвемо його умовно «Другий зимовий похід») рейд російських військових добровольців більш масштабний і вже станом на зараз триваліший у часі. І це при тому, що першого разу російська влада була, очевидно, неготова до таких рейдів. Цього ж разу, маючи прецедент та досвід таких диверсійних рейдів, російська армія все одно поки що не може належним чином упоратися з наявною загрозою. Крім того, тоді як першого разу російські добровольці наступали в одному місці (у Білгородській області), другий рейд передбачав атаку одночасно в декількох місцях різних прикордонних з Україною областей росії.
Постає закономірне питання про доцільність, можливі загрози та перспективи таких диверсійних рейдів. Звісно, основною загрозою таких заходів (загалом, у теорії) може бути ескалація конфлікту. У нашому ж випадку це малоймовірно, адже, з одного боку, учасниками рейду є громадяни росії, тому формально Україна не має до них жодного стосунку (хоча ми всі розуміємо, що навряд чи російські добровольці діють самостійно, не погоджуючи своїх дій з Україною). З другого боку, всі ми усвідомлюємо, що головна мета російського диктатора – знищення України, тому навряд чи йому треба якихось додаткових підстав для ескалації російсько-української війни. Путін, на моє глибоке переконання, і так робить все можливе для того, щоб знищити нашу державу. А зважаючи на той факт, що росія залучила майже всі військові ресурси на території України, значних можливостей для ескалації війни (крім, звісно, застосування ядерної зброї, проте це вже зовсім інша історія) у нашого ворога банально немає.
Тепер щодо доцільності таких рейдів. Варто зазначити, що час для рейду був, очевидно, вибраний невипадково. Адже всередині березня 2024 року відбувалися псевдовибори російського диктатора. Тож, за задумом організаторів диверсійного рейду, він мав створити відповідний інформаційний і психологічний фон під час голосування росіян на виборчих дільницях. Звісно, зважаючи на недемократичність російського політичного режиму, сподівання на те, що такі диверсії (в умовах, коли результати голосування вже визначені заздалегідь) можуть змінити результати псевдовиборів, є дуже наївними. Проте все ж, на мою думку, такі дії російських опозиційних добровольців змусять навіть зазомбованих росіян задуматися та побачити прірву між картинкою, декларованою російською владою, і дійсністю.
Такі рейди російських добровольців також впливатимуть на суспільні настрої всередині росії, матимуть деморалізуючий вплив на російську армію та силові структури. У такий спосіб до російських громадян дуже доступно доносять інформацію про те, що відповідатиме за підтримку злочинного режиму та його агресії кожен російський громадянин. Перенесення бойових дій на територію росії також є сигналом для міжнародної спільноти щодо того, що сила російської держави істотно перебільшена, адже вона вже вкотре не може захистити свої кордони та подбати про безпеку власних громадян, а ще сигналом для політичних еліт росії щодо наслідків підтримки злочинних дій російського диктатора.
Крім того, очевидно, що такі збройні рейди на території росії матимуть негативний вплив на економічний розвиток ворожої держави та на соціальну стабільність. Проте найважливішими результатами перенесення бойових дій на територію росії є все ж воєнні наслідки. По-перше, такі дії опозиційних добровольчих утворень змушують російську владу залучати військові підрозділи для протидії цим збройним рейдам. А отже, це зменшує можливості російського генштабу використовувати резерви для бойових дій проти ЗСУ на території України. Важливо, що це правило діятиме і після завершення рейду. Адже російське керівництво розуміє, що рейди можуть повторитися, тому буде змушене залучати значні ресурси для захисту кордонів.
По-друге, такі рейди спричиняються до втрати живої сили та військової техніки ворога. 18 березня 2024 року російські військові добровольчі угруповання підбили проміжні підсумки першого тижня бойових дій за їхньою участю на території росії. Відповідно до їхніх даних, російська армія за цей період втратила 613 солдатів, ще 829 російських військових зазнали поранення. Крім того, російські добровольці взяли в полон 27 російських солдатів. Знищено 7 російських танків, 20 бронемашин, кілька одиниць артилерії, 2 станції РЕБ тощо. Навіть якщо ці цифри завищені в кілька разів, все одно це означає чималі втрати ворога, що є приємним доповненням до втрат російської армії на території України. Також варто нагадати, що російські добровольчі батальйони захопили і поки що утримують кілька російських населених пунктів, які російська влада не спроможна деокупувати вже впродовж тижня.
Збройний рейд російських добровольців на території росії поки що триває. Тому можна припустити їхні нові досягнення і додаткові втрати особового складу та військової техніки російської армії. Втім, наразі сподіватися на якийсь радикальний успіх російських опозиційних добровольчих угруповань не варто, зважаючи на несумірність їхніх можливостей і можливостей росії. Проте певний потенціал до подальшої дестабілізації ситуації в росії у добровольчих угруповань все ж є. Зокрема, вони можуть спробувати утримати захоплені російські території. Наприклад, уже відомий всім населений пункт Тьоткіно географічно з трьох боків межує з територією України, тому його цілком реально утримувати довгий час, особливо за певної допомоги від ЗСУ. І, на моє переконання, це варто спробувати зробити. Бо нездатність росії тривалий час деокупувати власні території буде дуже болючим ударом по її міжнародному іміджу.
Також важливо, щоб такі диверсійні дії, як описаний рейд російських добровольців на території росії, поєднувалися з іншими успішними антиросійським діями: успіхами ЗСУ на полі бою; ударами по військових об’єктах та об’єктах критичної інфраструктури в росії; міжнародним тиском на неї; посиленням міжнародної підтримки України тощо.