Економічна безпека України – запорука стійкості до внутрішніх та зовнішніх загроз, це і задоволення потреб особи, сім’ї, суспільства, держави. Про такі важливі для всіх нас питання говоримо із доцентом кафедри теоретичної та прикладної економіки ІАПО Богданом Іличком.
– Є міжнародна практика розвитку економіки (мова про динаміку ВВП, інфляцію, доходи громадян тощо), якої кожна держава мусить дотримуватися, – каже мій співрозмовник. – В Україні питання економічної безпеки на законодавчому рівні затвердили 2003 року, а останні методичні рекомендації видано 2013 року. Якщо говорити відверто, – то стан економічної безпеки України не тішить, він тобто тягне десь на трієчку з мінусом (враховуючи критерії та індикатори складових економічної безпеки). А все тому, що рівень тіньової економіки в нас перевищує 40 відсотків. На жаль, упродовж багатьох років питанням економічної безпеки у нас ніхто як не переймався, так і не переймається. Ба більше, керівництво держави взагалі не звертає уваги на це важливе для держави питання.
– Який рівень тіньової економіки безпечний?
– Згідно з Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України оптимальний рівень тінізації економіки держави від 0 до 13% – задовільний, від 13 до 18% – незадовільний, від 18 до 22% – небезпечний, від 22 до 25% – критичний. Понад 30% – це абсолютно небезпечний стан, бо рівень економічної безпеки дорівнює нулю. Тож нормально рухатися вперед нам заважає відтік поза межі держави значних обсягів коштів, які через злочинні схеми акумулюються в руках дуже обмеженого кола осіб. Це не лише зменшує сукупний попит усередині України, а й провокує штучне гальмування потенціалу розвитку національної господарки.
– То як же можна виправити цю ситуацію?
– Насамперед, слід навести елементарний порядок у роботі державних органів, бо без цього жодна з економічних реформ в Україні не матиме позитивного ефекту. До прикладу: незважаючи на постійні оптимістичні прогнози керманичів, на практиці рівень життя знижується, а чисельність українців скорочується. Натомість статки корупціонерів стабільно зростають, про що переконливо свідчать закордонні публікації. Щоб змінити ситуацію, найперше необхідно вирішити проблему з монополістами-олігархами, які щороку обдирають нас щонайменше на 6–8 мільярдів доларів США. Це фантастичні кошти. Якщо до вирішення проблеми підійти правильно, то тіньовий сектор з основної загрози можна перетворити у найбільш фінансово спроможний рушій економічного розвитку. Це означає, що впродовж 4–5 років поспіль національне господарство зростало б на 15–20%. При цьому реальний рівень життя пересічних українців щороку зростав би на 50–70% .
– Звучить фантастично…
– І це ще не все, адже зростання доходів значно пожвавило би попит на товари та послуги дрібних та середніх підприємців, позитивно вплинуло б на їхні доходи і збільшило б частку середнього класу.
– І який вихід із цієї ситуації?
– Процес поетапного системного обмеження тіньової економіки не потребує додаткових коштів. Необхідна лише політична воля керівництва держави та бажання це здійснити. В Україні достатньо фахівців, спроможних взятися за цю справу.
– Зокрема, їх готує і Ваш інститут.
– Ми готуємо спеціалістів з публічного адміністрування, потреба в яких дуже зростає у ході адміністративної реформи. Зокрема із трьох курсів, які читаю я, а це – макроекономіка, публічне адміністрування, аналіз діяльності суб’єктів господарювання на товарних ринках, – студенти виконують наукові роботи. Інформацію для цих робіт вони отримують самостійно із даних Державного комітету статистики, сайтів районних державних адміністрацій, інтернет-ресурсу «СМІДА» та багатьох інших джерел. Головне, щоб студент, засвоюючи знання, відчував їхню важливість для власного розвитку та актуальність проблем, які він досліджує.
– З ким кооперуєтеся на теренах Львівщини?
– Із Національною академією державного управління при Президентові, з кафедрою економічної безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ, із багатьма громадськими організаціями, політичними партіями.
– Маєте якісь конкретні пропозиції для обласної ради?
– Хочемо їм запропонувати пілотний проект поетапного зменшення рівня тіньової економіки в області. Питання лиш у тому, чи дослухаються до думки науковців. Наразі бачимо, що фінансовий стан територіальних громад у нас один із найгірших в Україні (є лише три самодостатні громади). Ми готові допомогти владі створити на Львівщині регіональний мікроклімат, який би поетапно обмежував тіньову економіку, давав можливість краще розвиватися малому підприємництву, підсилював фінансовий стан об’єднаних територіальних громад. До речі, позитивний приклад Львівщини міг би бути добрим прикладом для України загалом.