Продовжуючи інформаційний проєкт «Політехніка екологічна», поспілкувалися з директором Інституту архітектури та дизайну Богданом Черкесом, щоб дізнатися, які напрями роботи інституту пов’язані з темою екології.
― Нещодавно я повернувся з конференції в Кракові, яку організовувало Польське національне агентство з питань академічного обміну NAWA. Тема заходу «Культурна спадщина малих батьківщин» якраз до певної міри пов’язана з напрямами сталого розвитку. Конференція була присвячена взаємозв’язку культурної спадщини і природи, як елементами культурної спадщини. Ця масштабна подія зібрала науковців із Європи, США, ПАР, Японії та Китаю. Я виступав з доповіддю «Алгоритм трансформації руральних (аграрних) територій в розвитку урбаністичних структур».
Ця зустріч дала можливість ще раз пересвідчитися, що людство усвідомило: врятувати Планету можна лише в глобальному контексті. Адже кліматичні кризи, про які говорять на масштабних конференціях, про які йдеться у Паризькій кліматичній угоді, надзвичайно важливі для кожної країни не залежно від статусності та рівня життя.
Проаналізувавши ситуацію в Європі, зокрема в Німеччині, де в парламент і до нового уряду увійшли зелена і соціалістична партії, які спрямовують свою діяльність на збереження екології, мусимо розуміти, наскільки проблематично, що в Україні такі партії взагалі не представлені. Нас ці питання не оминуть.
Говорячи про виклики, які постали перед малими батьківщинами, у нашому випадку це ― Львів, мусимо негайно шукати вирішення питань надмірного ущільнення історичного міста новими забудовами, транспортного колапсу у місті і порятунку його публічного і зеленого простору. Ми фактично не говоримо про екологічну ситуацію і навіть не уявляємо, який рівень шкідливих викидів є у центральній частині. З цими наслідками ми вже стикнулися.
Маємо добрий приклад Кракова, де серйозно взялися за розв’язання проблеми забруднення повітря і там тепер центральна частина лише пішохідна. Так і у Львові ми повинні найперше подбати про громадський транспорт, бо він в нас неефективний і немає концепції проїзду містом. Щоб добратися з одного кінця Львова в інший, можна потратити декілька годин. Подолання транспортного колапсу та екологічних проблем ― це першочергове завдання для міста.
В ІАРД ми намагаємося піднімати ці питання, хоча вони можуть бути вирішені лише в глобальному контексті і в переплетінні різних дисциплін, адже потрібні фахівці з вимірювання викидів, із транспортної інфраструктури, щоб запланувати, які території у Львові за рік-два-три будемо закривати для транспорту.
Також треба зупинитися з ущільненням міста. Величезною проблемою є намагання отримати максимальний зиск із кожного метра в центральній частині, абсолютно ігноруючи культурні й екологічні аспекти. На першому місці має стояти баланс природи, людини і урбанізованого середовища. Вони сьогодні найактуальніші.
Зараз відбулася адміністративна реформа, адже Львів вже не існує в межах кільцевої дороги. Тому необхідний новий генеральний план, який передбачить вирішення транспортних питань. Пересісти на велосипеди, як зараз часто пропонують, проблеми не вирішить, адже якщо живете в Бібрці, а працюєте на складах «Епіцентру», то будете дуже довго їхати. Тому треба громадським транспортом з’єднати все місто.
Завдання Львівської політехніки, зокрема ІАРД, сконцентруватися на тих темах. У нас є науковці, які займаються темою екології в архітектурі, це зокрема Лариса Шулдан ― багато років працює над енергоощадним будівництвом, Марія Кисиленко ― розвиває питання використання вторинної сировини в проєктуванні дизайнерських об’єктів, активно екологічними аспектами займаються на кафедрі містобудування професори Галина Петришин і Надія Соснова.
