Близько 40 студентів кафедри політології та міжнародних відносин ІГСН побували на Міжнародному економічному форумі як волонтери. Про свій досвід на цьому заході і враження від нього розповідає третьокурсниця Богдана Воят.
На економічному форумі Богдана побувала вперше – відгукнулася на пропозицію завідувачки кафедри. Зрештою, дівчина волонтерить давно. На її думку, така діяльність дає багато плюсів:
– По-перше, ти себе реалізовуєш, по-друге, цим здобуваєш так звану неформальну освіту, знайомишся з людьми. Це також великий шанс нетворкінгу. Також це складова для нашого портфоліо чи резюме, на що зважають роботодавці.
– Як відбувався сам економічний форум?
– Форум тривав два дні – у четвер і п’ятницю. Деякі наші студенти відмовилися від волонтерення через важливі пари. Але я переконана, що які пари важливі не були б, ти дуже багато почерпнеш від людей, з якими перебуватимеш, і ці знання зможеш використати в навчанні. Тому якщо стоїть питання: йти на пари чи волонтерити, однозначно раджу друге. Хто відмовляється від таких можливостей, втрачає багато. Нас, волонтерів, забезпечили усім найнеобхіднішим: одягом, харчами. Ми працювали з групами ПРООН і «Схід-Експо». До обов’язків входило супроводжувати гостей, показувати їм, що де розміщене, скеровувати. А ті, хто добре знають англійську, ще й попрактикувалися як перекладачі під час спілкування закордонних гостей та підприємців.
– Вам особисто вдалося з кимось поспілкуватися?
– Так. Знаєте, нас на кафедрі навчили не просто привітатися з важливою людиною, а поговорити з нею і поставити їй запитання. Як заохочення за запитання ставили бали. Балів давно не ставлять, а звичка виробилася. На форумі вдалося порозмовляти з директором ПРООН в Україні Янтомасом Хімстрою – з ним ми обговорили фактично все: політичну ситуацію в Україні, реформи, майбутні вибори. А від посла Нідерландів Кейса Яна Рене Кломпенхаувера приємно було почути, що він цікавиться життям українців – посол розпитував про наші політичні погляди, про університет. Із цими особами ми зробили спільні фото. А коли поверталися додому, познайомилися з підприємцем, який працює у відновлювальній енергетиці. І він запропонував нам надіслати свої резюме.
– А чи вдалося щось почерпнути зі самого форуму?
– Так, бо як волонтери ми мінялися і тому мали час почути доповіді основних спікерів, побачити цікаві бізнес-проекти, дізнатися про економічні проблеми, про ринок праці.
Позаяк там була виставка бізнесу, то підприємці презентували свої здобутки. Отож, я тепер більше знаю, що і як у нас розвивається. А заходи «Схід-Експо», з яким безпосередньо вдалося попрацювати, демонстрували здобутки підприємців східних областей, які розвивають свій бізнес, незважаючи на дуже непросту політичну ситуацію.
– Які враження від самого волонтерення на цій події?
– Знаєте, волонтер ніби не виконує важливу роль, хоча якби не ми, то не один учасник міг би заблукати чи не отримати потрібну йому інформацію. А вражень – багато(!) і не лише від спілкування з новими цікавими людьми, не лише від тієї інформації, яку вдалося почути від доповідачів, а й від емоцій, від того, що багато що для мене і моїх друзів під час цього міжнародного форуму на Арені відбулося вперше: я вперше покаталася на гіроскутері, моя однокурсниця вперше наділа окуляри віртуальної реальності. Тепер ми будь-коли можемо вдягти той одяг, у якому волонтерили, і згадати свої відчуття. Коли волонтериш, то розумієш свою дотичність до події, знаєш, що ти не осторонь, що від тебе щось-таки залежить.
