На чотири дні, з 1 до 3 вересня, Львівська політехніка перетворилася на осередок консолідації найактивніших і найдієвіших українок із 27 країн світу. Міжнародний інститут освіти, культури і зв’язків з діаспорою організував масштабний проект – Першу міжнародну асамблею «Українка у світі: професіоналізм, активізм, традиція» із нагоди 70-ліття Світової федерації українських жіночих організацій – однієї з найавторитетніших світових жіночих українських організацій.
Завдання цієї події полягало в тому, щоб зламати стереотипи і представити українку у світі сучасною, дієвою, професійною, успішною. А також – створити комунікаційний майданчик, для об’єднання зусиль непересічних особистостей, громадських організацій на реалізацію спільних проєктів та завдань.
Розпочалися заходи річними нарадами Світової федерації українських жіночих організацій (СФУЖО) під очільництвом Анни Кисіль. СФУЖО, за словами голови організації, «демонструє високий рівень професіоналізму та патріотизму, об’єднуючи найактивнішу частину світового українського жіноцтва та забезпечуючи збереження національної ідентичності українців у світі і міцну підтримку України».
Директорка Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків із діаспорою Ірина Ключковська, вітаючи світове жіноцтво, наголосила на важливості партнерства, яке є міцною основою, що допомагає розвиватися. «Ви – наші крила у світі. Ви – наш голос. Ви – наша допомога – тиха і голосна. Разом ми зможемо і подолаємо багато», – звернулася до світового жіноцтва Ірина Михайлівна.
– Львівська політехніка вже вкотре стає осередком єднання українців у світі. Закономірно, що ці події відбувається саме тут. Адже наш університет глибоко розуміє значимість діаспори для розбудови України, бо лише разом зможемо досягнути спільної мети. Впродовж століть незламні й мудрі українки змінювали хід світової історії, творили поступ в науці, зачаровували людство шедеврами мистецтва. Кожна з вас продовжує ці славні справи. Бажаю, щоб ваш внесок був гідно пошанований і підтриманий, та мав продовження у звершенні майбутніх поколінь, – звернувся до гостей ректор Львівської політехніки, професор Юрій Бобало.
«Жінка ХХІ століття – це не тільки мати, дружина, берегиня сімейного затишку, а й глибоко освічена, професійна та громадсько-активна особа. Вона жертвує багато свого часу та часу для своєї родини, щоб послужити загальному добру. Сюди належить і суспільно значима діяльність, і активне релігійне життя. Прекрасний приклад цього – ваше достойне зібрання. Дозвольте щиро подякувати за все, що кожна з вас робить на своєму місці для того, щоби зберегти свій культурний, духовний спадок і передати його нащадкам», – підкреслив очільник УГКЦ Блаженніший Святослав у листі-вітанні до учасниць Асамблеї.
Благословення і вітання надійшли також і від глави УПЦ Епіфанія.
Привітати учасниць Асамблеї завітали й керівники області та міста, а також народні депутати України.
– Велика честь бути сьогодні посеред вас, адже там де люди збираються у такому форматі, є синергія їхніх думок і вчинків. Важливо, що така асамблея відбувається у стінах Львівської політехніки – одному з ключових осередків знань нашої держави. Функція українок у світі дуже багатогранна. Загалом життя жінки стає все складнішим, швидшим та динамічнішим. Усюди є українська діаспора та ті люди, які серцем і душею переживають за Україну. Ми щиро вдячні за все те, що ви робите для українців та України, – наголосив у вітальному виступі голова ЛОДА Маркіян Мальський.
Загалом ці дні у Львівській політехніці були надзвичайно насичені обговореннями справ, які провадить кожна із присутніх жінок у своїх спільнотах, в країнах, де проживають, а також цікавими історії успіху та протистояння у випробуваннях. Так, у перший день роботи Асамблеї «Українка у світі: професіоналізм, активізм, традиція» відбулася низка панельних дискусій, у межах яких відомі жінки ділилися власним досвідом. Зокрема динамічним вдалося обговорення теми «Професіоналізм – інтелектуальна сила українки у світі», учасницями якого були Мирослава Ґонґадзе (США), Оксана Літинська (Велика Британія), Лада Рослицька (США), Оксана Юринець (Україна).
Лада Рослицька, керівниця контентної політики Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО), міжнародна експертка з питань безпеки, комунікаційних стратегій та міжнародного права, співпрацює з Програмою НАТО «Наука заради миру та безпеки», зовнішня консультантка Женевського центру з питань демократичного контролю над збройними силами (DCAF) зокрема зазначила:
– Я люблю Америку, Канаду, але відчуваю, що треба працювати в Україні. Бо як не я, то хто? Любов до України я відчула в дитячому віці, хоча ніколи тут не була. Тоді дуже здивувала цим батьків. Після цього завжди, в будь-якому товаристві каджу про те, що я – українка. І тепер я тут, на своїй землі, щоб творити зміни разом із вами.
Панельна дискусія «Традиція як єдність поколінь», в якій взяли участь Оксана Білозір, Віра Коник, Лідія Ткачук, Ярослава Хортяні заторкнула важливість протистояння асиміляційним процесам та вміння стояти на своєму.
Голова Європейського Конґресу Українців, членкиня Екзекутивного комітету Світового Конґресу Українців, голова Товариства української культури в Угорщині Ярослава Хортяні наголосила, що, крім місії від Бога – передавати дітям традицію, кожна жінка може значно більше – і в політиці, і в громадській діяльності. Адже «гендерна політика починається вдома, треба показати на що ти здатна і вибороти собі право бути активною».
Панельна дискусія «Активізм заради змін та поступу» об’єднала таких видатних жінок: Оксану Винницьку-Юсипович, Анну Кантер, Марта Кебало , Наталію Пошивайло-Таулер, Маріанну Заяць.
– Сьогодні є тонка межа між волонтерством та професіоналізмом. Бути волонтером можна по-різному: тільки жертвувати свій час, а можна й робити свою справу на професійному рівні. СФУЖО – це є перехресна межа професіоналізму та волонтерства, – наголосила в обговоренні голова представництва від Світової Федерації Українських Жіночих Організацій в Економічній та соціальній раді ООН, докторка антропології, експертка з питань жіночого лідерства та громадського активізму, членкиня Американської Асоціації Антропологів, Наукового товариства ім. Тараса Шевченка в Нью-Йорку, Союзу Українок Америки Марта Кебало.
Спеціальною гостею Асамблеї була Рейнелл Андрейчук – перша жінка-сенаторка в Канаді від провінції Саскачеван. Вона розповіла про свій життєвий шлях.
Дитинство пані Андрейчук, батьки якої були переселенцями з України, минуло в маленькому селі у Канаді. У 6 років Рейнелл пішла до школи, не знаючи жодного слова англійською мовою: діти сміялись з неї, а вона плакала. І так вона вирішила стати справжньою канадійкою.
Пані Андрейчук вже 26 років працює у сенаті Канади, відвідала 54 країни. Та досі вражена, як мало людей знають про Україну, і в Канаді також. Тож робила все, щоб працювати з українцями через відомі організації, коли Україна здобула незалежність, працювала з комітетом, який почав свою роботу з Верховною Радою України.
– Я думала, що українські жінки і жінки з діаспори будуть зі мною співпрацювати і ми багато змінимо. Та в Канаді є багато людей українського походження, які навіть не згадують, що вони з України. Інколи вони приходять до мене, щоб щось обговорити питання свого походження і я кажу, щоб вони йшли до своїх батьків та дізнавалися свою історію, поверталися в Україну і знаходили багатство тієї спадщини, – розповіла Рейнелл Андрейчук.
В останній день роботі Асамблеї у Львівській політехніці урочисто відкрили меморіальну дошку «Свою Україну любіть...» із нагоди 205-ліття від дня народження Тараса Шевченка, 70-ліття Світова Федерація Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) та проведення Міжнародної Асамблея «Українка у світі: професіоналізм, активізм, традиція». Цю пам’ятну дошку, за сприяння шевченкознавця Руслана Теліпського, виготовили та подарували заслужена працівниця культури України, голова Полтавського обласного відділення Міжнародної організації «Жіноча громада» Валентина Шемчук і художник-гравер, кавалер ордена «За заслуги» Вадим Голобородов – автори винятково благодійного патріотичного проєкту «Ввічнення пам’яті великих українців», на виконання якого відкрито більше тридцяти меморіальних дошок і пам’ятних знаків видатним землякам в Україні і світі.
На завершення учасниці Асамблеї «Українка у світі: професіоналізм, активізм, традиція» ухвалили резолюцію, в якій поміж багатьох пропозицій окрема йдеться і про те, щоб звернутися до Президента України із пропозицією створити в Кабінеті Міністрів окреме міністерство з питань світового українства.
Чотириденні заходи були й насичені культурною програмою. 1 вересня для усіх присутніх відбувся Галавечір, на якому з композиціями світового рівня виступила оперна співачка, професорка музики зі США Іванна Таратула Філіпенко. А незабутні мелодії українських композиторів Максима Березовського, Ярослава Барнича та Мирослава Скорика зіграв струнний квартет камерного оркестру «Поліфонія» Народного дому «Просвіта» Політехніки (художній керівник – Роман Крисленко).
2 вересня для учасників Асамблеї відбувся фантастичними концерт «Піснею чарую…» у Львівській національній філармонії, за участю Оксани Білозір, Оксани Мухи, Фольк-гурту «Марвінок», квартету LeonVoci, Назарія Савка, квартету «Львів’янки», октету «Орфей», Ансамблю естрадної пісні «Сузір’я» Народного дому «Просвіта» та танцювального колективу «Смайлики» дитячої студії балету «Життя».
Напередодні офіційного відкриття Асамблеї презентували кілька виставок: «Мистецькі скарби України» (організатор: Музей українського жіночого руху в Україні, Львівська міська громадська організація «Союз Українок» (Ростислава Федак)), «Та, що здобула світ. Велика Solomiya» (організатор: Музично-меморіальний музей Соломії Крушельницької у Львові), «Під зорею Пінзеля» (організатор: Арт студія ІВОНИ ЛОБАН).
Про те, як проходила міжнародна асамблея у Львівській політехніці, дивіться у відео.
