Днями в залі пленарних засідань Верховної Ради України відбулися парламентські слухання «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні». Участь у них, окрім депутатів українського парламенту, взяли представники органів державної влади та місцевого самоврядування, пам’яткоохоронних та громадських організацій, наукових установ, експерти.
На слухання були запрошені представники Національного університету «Львівська політехніка» – завідувач кафедри архітектури та реставрації професор Микола Бевз, доцент цієї ж кафедри Василь Петрик, а також Юрій Янчишин – член Інституту консерваторів (США). Цей відомий реставратор творів мистецтва з дерева за підтримки програми Фулбрайта нині проводить спеціальний навчальний курс в Інституті архітектури Львівської політехніки.
Відкриваючи засідання, заступник Голови Верховної Ради України Оксана Сироїд привітала присутніх із Днем пам’яток історії та культури і з Міжнародним днем пам’яток і визначних місць. Вона зауважила, що попри те, що ми маємо цілу низку законів у цій сфері – і про охорону культурної спадщини, і про охорону археологічної спадщини, і про музеї та музейну діяльність, і про національний музейний фонд, – чомусь цю спадщину і вивозять, і руйнують. Оксана Сироїд висловила сподівання, що учасники слухань у підсумку обговорення напрацюють ініціативи та пропозиції, що стануть основою таких законів, які не можна буде оминути і які виконуватимуться.
З доповіддю про стан та державні завдання зі збереження культурної спадщини в Україні виступив Міністр культури Євген Нищук. За його словами, вже зараз потрібно вибудувати стратегію відновлення культурного шару українського простору та розгалужену систему правового регулювання. Він повідомив, що на території України налічується майже 130 тисяч пам’яток культурної спадщини, проте до державного реєстру нерухомих пам’яток України занесено лише 7 відсотків від цієї кількості.
Міністр нагадав, що до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО увійшли шість об’єктів, розташованих на території України. Проте стан збереження інших пам’яток викликає велике занепокоєння, адже тільки 9% із встановлених пам’яток мають затверджені зони охорони. До списку історичних населених міст України включено 401 місто, але тільки 20% із них мають історико-архітектурні опорні плани.
Учасники парламентських слухань на тему «Стан, проблеми та перспективи охорони культурної спадщини в Україні» порушували питання збереження національної та всесвітньої культурної спадщини як одного з головних чинників формування української національної свідомості та відродження духовності українського народу. Наголошували, що Україна на своїх теренах зберегла значну кількість об’єктів нерухомої культурної спадщини. Водночас десятки тисяч цих об’єктів зруйновані та пограбовані. Відтак учасники слухань висловили низку пропозицій щодо ухвалення законів, спрямованих на приведення українського законодавства до міжнародних норм та стандартів, а також посилення відповідальності у сфері охорони культурної спадщини.
Перший заступник голови Комітету з питань культури та духовності Ірина Подоляк наголосила на необхідності ухвалення нового закону про охорону культурної спадщини України, а не вносити зміни до вже чинного закону. Вона також повідомила, що до Верховної Ради невдовзі буде внесено проект закону щодо протидії «чорній археології».
Учасники парламентських слухань заторкнули цілу низку інших важливих та актуальних проблем збереження вітчизняної культурної спадщини, вони не лише аналізували нинішню ситуацію у цій сфері, а й висловлювали конкретні експертні рекомендації, покликані суттєво поліпшити становище. Окремо було акцентовано увагу на проблемі охорони культурної спадщини на тимчасово окупованих територіях.
Виступаючи у Верховній Раді України, реставратор Юрій Янчишин поділився своїми враженнями від огляду українських пам’яток, розповів про співпрацю з Львівською політехнікою, наголосив на необхідності державної підтримки підготовки висококваліфікованих фахівців-реставраторів. Він відзначив надзвичайну цінність для цивілізованого світу пам’яток дерев’яної сакральної архітектури, що перебувають в Україні, закликав вжити усіх необхідних заходів, аби їх врятувати. На прикладі історичних церков у Дрогобичі, Потеличі та Жовкві промовець акцентував на важливості наукового підходу до виконання архітектурних та мистецьких консерваційно-реставраційних робіт.
Юрій Янчишин також наголосив на необхідності створення в університетах спеціалізованих науково-дослідних лабораторій, розширенні спеціалізацій з підготовки реставраторів та формуванні 100% державного замовлення на таку підготовку, як це практикується у США. Була висловлена пропозиція створити спеціальні програми з дослідження та реставрації пам’яток української історії, які перебувають за кордоном.
