Уперше в Україні координатором міжнародного проекту IMAGE, який виграв ґрант європейської програми «Горизонт-2020», стала Львівська політехніка. Куруватиме співпрацю дев’яти учасників консорціуму з України, Польщі, Німеччини та Франції професор ІТРЕ Анатолій Андрущак.
Із цієї нагоди 19 лютого у стінах нашого університету зберуться представники Львівської політехніки, компанії SoftPartners, НВО «Карат» (Україна), Ченстоховської політехніки, Варшавської політехніки, приватної фірми Enoze (Польща), ПП Smartemembranes і Юліхського дослідницького центру (Німеччина), університету Анже (Франція). Вони презентуватимуть проект Innovative Optical/Quasioptical Technologies and NanoEngineering of Anisotropic Materials for Creating Active Cellswith Substantially Improved Energy Efficiency («Інноваційні оптичні та квазіоптичні технології і наноінженерія анізотропних матеріалів для створення активних комірок із суттєво підвищеною енергоефективністю»).
Як розповів професор Андрущак, головна ідея цього проекту, яка зародилася саме у нашому університеті, – об’єднати науковців різних напрямів (оптики, кристалофізики, інформаційних технологій та наноінженерії), щоб домогтися підвищення енергоефективності найперше матеріалів, а далі й робочих пристроїв, які працюють із тими матеріалами.
– Ми вивчаємо анізотропні кристалічні матеріали, досліджуючи просторову анізотропію, що дає можливість удвічі – утричі підвищити їхню ефективність. У консорціумі проекту є малі підприємства, які впроваджуватимуть наші ідеї та дослідження у практику. Це стосується радше світових фірм: європейських, японських, американських. Вони випускають продукцію, основним елементом якої є анізотропні матеріали: пристрої, що керують потоком світла у волокнах інтернет-мереж (скажімо, електро-, акустооптичні модулятори як основний робочий елемент у волоконно-оптичних системах передавання інформації, також це вентилі, розгалужувачі, мультиплексори тощо). Тобто це всі пристрої, що працюють на індукованому керуванні світловим потоком. Сподіваємося, що під час досліджень ми їх удосконалимо, – пояснює співрозмовник.
Другий напрям досліджень – це новий клас кристалічних нанокомпозитів із заданою анізотропією. Науковці чи не вперше у світі заповнюватимуть пори нанопористих матриць виробництва SmartMembranes нанокристалітами і досліджуватимуть їхні оптичні властивості.
Проект вступив у дію на початку лютого, триватиме чотири роки, а на його фінансування передбачено 1692000 євро. Учасники консорціуму вже отримали 60% цієї суми. За ці кошти вони обладнають лабораторії необхідним устаткуванням та програмним забезпеченням і здійснюватимуть міждержавні поїздки, щоб у своїх партнерів проводити наукові дослідження впродовж одного – дванадцяти місяців. Із Львівської політехніки у проекті братимуть участь наукові працівники кафедри телекомунікацій, напівпровідникової електроніки, електронних приладів. До певних досліджень залучатимуть і талановитих аспірантів та магістрів.
– Яка користь від цього проекту для Львівської політехніки?
– Насамперед це престиж. Недаремно на офіційну церемонію відкриття проекту прибуде делегація Євросоюзу, яку очолить генеральний директор із питань європейської політики сусідства та переговорів щодо розширення Європейської комісії Крістіан Даніельсон.
Ми отримали приміщення для нової лабораторії. До неї закупимо найновіше обладнання, програмне забезпечення. Отож, Політехніка здобуде сучасну лабораторію, найновіші установки, ПЗ і чудові результати досліджень.
Допоки науковці працюватимуть над проектом, вони щороку зустрічатимуться й обговорюватимуть програму, організовуватимуть з цього приводу конференції. За умовами проекту, міждержавні наукові поїздки можливі лише між академічними й неакадемічними установами. Скажімо, львівські політехніки працюватимуть на польському підприємстві Enoze та німецькому Smartemembranes. Науковці цих підприємств провадитимуть дослідження у нашому університеті, а також польському та французькому.
Професорові Андрущаку найбільше хочеться, щоб цим проектом вдалося зреалізувати всі наукові задуми, а здобутими результатами продемонструвати, що наука таки просувається вперед. Результатами дослідження повинні стати публікації у світових виданнях, патенти, а можливо, і впровадження у практику.
Як уже сказав Анатолій Степанович, наукові результати проекту впроваджуватимуть у тих фірмах, де виробляють пристрої, у яких робочий елемент – анізотропні кристалічні матеріали. Втішно, що деякі з них мають представництва в Україні.
Довідка: «Горизонт-2020» – перший проект програми ЄС, до якого долучилася Україна 2015 року. Участь у ньому передбачає співпрацю у наукових дослідженнях нарівні з іншими країнами – членами ЄС та кандидатами до Євросоюзу. Участь України у програмі відкриває нашим науковцям нові можливості – від фундаментальних досліджень до прикладної діяльності. Щоб проект отримав фінансування програми «Горизонт-2020», він мусить бути інноваційним, а його ініціатори – мати наукові здобутки, визнані у світі, а також досвід міжнародної співпраці.
