Нещодавно студентська молодь Львівської політехніки обрала нового лідера. Очільницею Колегії студентів нашого університету стала четвертокурсниця ІЕСК Анастасія Вакарчук. Про основні принципи роботи, бачення розвитку організації та взаємин у команді поспілкувалася з молодіжною лідеркою.
– Яку першоціль ставите перед собою?
– Незважаючи на те, що попередній рік для мене був можливістю аналізу та кращого знайомства з роботою Колегії, тепер прийшли нові люди, тож треба спільно напрацювати бачення дальших кроків. Адже в усіх різні цілі, пріоритети. Та, коли студенти приходять до нашої організації, то мають розуміти, що тут на першому місці не особисті інтереси, а організації та команди. Тож пріоритетне завдання – створити з різних людей симбіоз, який даватиме добрі результати. З огляду на цей рік, Політехніка зростатиме щораз більше, кількість студентів не меншатиме, тож роботи є багато.
– Зараз дещо змінилися умови очільництва студентських колегій. Як це впливає на їхню роботу?
– Відповідно до Закону України «Про вищу освіту», ми змушені проводити вибори в новому форматі й звикати до швидкоплинності кадрів. Голів інститутських колегій обирають не більше, ніж на два роки й вибори проходять щорічно. Цього разу змінилося шість голів профбюро. Хтось вичерпався за рік, хтось – зрозумів, що це не його, дехто хоче розвиватися в організації, та не як очільник студентів, а в іншому напрямі. Тому вирішили відійти від цієї діяльності й уможливити працю інших активістів. Уважаю, що це правильне рішення. Та є лідери, які й за рік часу, завдяки підтримці інститутів, профбюро, співпраці з адміністрацією, підготували досить міцний ґрунт для успішної роботи.
– Які бачите основні напрями розвитку діяльності організації?
– За останні два роки ми суттєво підняли рівень наших студентських фестивалів. Не було масштабних недопрацювань. Тому головне – утримати цей рівень. Звичайно, проведення фестивалів не є нашою головною діяльністю. Та вони дають можливість більше зосереджуватися на співпраці зі студентами, залучати їх до активної роботи й бути до певної міри інформаційним майданчиком нашої діяльності. Політехніки дуже талановиті як у науці, так і в творчості. Тому треба їх усебічно розвивати. Також «роблю ставку» на розвиток самої організації.
– У чому найбільша складність роботи очільника студентства?
– Колективна робота справді дуже складна. Бо в кожного власні амбіції, присутня здорова конкуренція, тому важче зберегти баланс. Коли працюєш в інституті, то більше скеровуєш свою діяльність на те, щоб зацікавити студентів, заохотити їх до роботи. А в колективі, де всім щось потрібно, головне – устигати звести між собою людей, які мають спільні зацікавлення, щоб вони максимально реалізовували всі свої ідеї. Пригадую, раніше бували моменти, коли я бігала за групою, бо хотіла щось цікаве реалізовувати, а тепер – бігають за мною, бо хочуть щось робити.