Кафедра соціології та соціальної роботи ІГСН Львівської політехніки впродовж квітня–грудня 2016 року опитала 909 студентів із чотирьох університетів України: Національний університет «Львівська політехніка», Одеський національний політехнічний університет, Національний педагогічний університет імені М. Драгоманова (Київ), Східноукраїнський національний університет імені В. Даля (Луганськ).
Передовсім дослідники з’ясували, що студенти всіх вишів недостатньо знають про Європейський Союз – так зазначають 46,5% опитаних. Лише 33,2% уважають, що мають достатні знання про ЄС (найвищий показник демонструють студенти Львівської політехніки – 35,1%). Водночас найбільше обізнані про ЄС студенти віком 19–21 року, тобто бакалаври останнього року навчання або магістранти. Соціологи вважають, що «саме ці студенти є найбільш активними та цікавими до політичних, економічних і соціальних питань. Вони перебувають у ситуації подальшого життєвого вибору, а отже є цікавими та відкритими до зовнішнього світу».
До того ж 75,5% студентів висловили бажання покращити рівень своєї обізнаності про ЄС та про всі процеси, які відбуваються в ньому.
А в сьогоднішньому опитуванні «Аудиторії» читайте про те, як студенти оцінюють підписання угоди про безвізовий режим (11 травня Євросоюз завершив схвалення безвізового режиму для України; 17 травня в Європарламенті відбулася урочиста церемонія підписання відповідного законодавчого акту; режим безвізу запрацював від 11 червня).
Сергій Чикур, студент третього курсу Інституту архітектури (заочник):
«Молодь побачить життя в Європі»
Я вважаю, що угода про безвізовий режим із ЄС вплине на молодь. Ми прагнемо кращого життя. Я хочу влітку поїхати за кордон, подивитися, може, знайду роботу. Якщо вдасться, повернуся, щоб отримати робочу візу. Безвіз – це маленький поштовх для кожного. Гадаю, сюди можуть прийти інвестори з Європи. Але боюся, що з України зроблять «смітник», до нас з’їжджатимуться мігранти з менш розвинутих країн.
Анжела Матусовська, студентка другого курсу Інституту права та психології:
«Не маю грошей на поїздки в ЄС»
Я як ніколи не була за кордоном, так, мабуть, і не поїду. У нас просто нема грошей на такі подорожі. Україна повинна рухатись у бік ЄС, але з іншою владою і з іншими умовами. Треба спершу змінити державу зісередини, людей.
Пилип Панченко, студент другого курсу Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології:
«Тепер складніше мандрувати за кордон»
Я ще не був за кордоном, але якраз планував поїхати цього літа. Тепер, коли відмінили візи, ускладнили правила перетину кордону: якщо я хочу поїхати до свого друга, все одно мушу забронювати готель, довести, що маю потрібну суму (для кожної країни своя «такса» на добу перебування там). До ЄС ми всі дуже хочемо, але країна не готова до цього. Спочатку нам треба розвиватись економічно, культурно. Гадаю, відсутність кордонів дасть людям психологічне усвідомлення, що вони є частиною Європи, тому стануть культурніші.
Едуард Бурмай, студент першого курсу Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій:
«Пересічний українець не має коштів»
Я люблю подорожувати. Можливо, безвіз полегшить процедуру перетину кордону. Але для більшості українців це не так і важливо, адже щоб їхати за кордон, потрібні відповідні кошти. Загалом я мало знаю про ЄС, цією темою не особливо цікавлюсь.
Валентин Голів, студент четвертого курсу Інституту економіки та менеджменту:
«Більше подорожуватиму»
Тепер я більше подорожуватиму. Паралельно з навчанням у Політехніці я працюю у візовому центрі, тому добре знаю умови, за яких можна мандрувати без візи. Раніше я був у Польщі, Італії, Німеччині, Угорщині. Тепер це буде ще простіше. Якщо людина заробляє, то спокійно може дозволити собі поїхати в Європу, більше всього пізнати. Гадаю, те, що ми відкриваємося, сприятиме тому, що до нас прийдуть інвестиції. Певен, що ми більш соціально адаптуємося до ЄС (наприклад, буде менше сміття).