«Мислити оригінально, не боятися ризикованих ідей та змін і завжди пробувати нове — саме це є запорукою успіху кожного», — такими словами Софія Манько звертається до тих, хто тільки починає свій шлях у науці. Її історія — приклад того, як наполегливість, любов до науки та відкритість до нових можливостей можуть привести до великих досягнень. Софія — студентка Національного університету «Львівська політехніка», яка навчається за спеціальністю 124 Системний аналіз і є випускницею проєкту «Залізна зміна».
— Софіє, як ти зрозуміла, що математика стане твоїм основним напрямом у навчанні та розвитку?
— Математика завжди була в моєму житті, починаючи з того часу, коли я вступила до фізико-математичного ліцею, де мала можливість вивчати її поглиблено та систематично. Також я була членкинею МАН, де присвятила більшу частину своєї діяльності саме математиці. Занурюючись у неї, розвʼязуючи різноманітні завдання й аналізуючи цікаві питання, я завжди відчуваю захоплення та цікавість. Із часом з улюбленого заняття вона перетворилася на невіддільну частину мого майбутнього. Пізніше я обрала спеціальність, яка поєднує все, що мені цікаво, адже бачу в математиці й програмуванні перспективи та розвиток і хочу, щоб саме вони стали ключем моєї самореалізації.
— Ти є випускницею проєкту «Залізна зміна». Як саме ти потрапила до цього проєкту і які етапи відбору проходила?
— Я потрапила туди як учасниця збірної учнів — членів Малої академії наук України. Будучи її учасницею, я стала переможницею двох міжнародних науково-технічних конкурсів, де представляла свою наукову роботу з математики. Конкретних етапів відбору для мене не було, тому що учасникам збірної було потрібно лише надіслати список конкурсів і зазначити іншу діяльність, яку ми провадили.
— Можеш розповісти, що стало для тебе визначальним моментом для участі в цьому проєкті?
— Я хотіла взяти участь у цьому проєкті, тому що передусім це спільнота. Це люди-однодумці з усієї України, яких обʼєднує ідея розвиватися, навчатися та ставати кращими. Це можливість зустрітися з цікавими людьми, перейняти досвід і провести час захопливо й корисно.
— Яким був твій внесок у проєкт «Залізна зміна»?
— На початку проєкту я мала можливість порозмовляти з Володимиром Зеленським, розповісти, чому беру участь у проєкті «Залізна Зміна», а також про свій шлях у МАН. Під час самого проєкту ми разом з іншими учасниками придумували цікаві рішення для проблем, запропонованих провідними українськими компаніями, як-от Tribo, Biopharma.
— Як зустріч з Говардом Баффеттом змінила твоє ставлення до бізнесу та соціальних проєктів?
— Для мене як випускниці проєкту «Залізна зміна» ця зустріч стала особливо цінною. Це була ще одна можливість побачити, як міжнародна підтримка допомагає зміцнювати нашу країну та створювати можливості для розвитку! Howard G. Buffett Foundation є одним із найбільших міжнародних донорів, що підтримують Україну. Його внесок зараз є більшим, ніж сума наданої окремими європейськими країнами в комбінованій формі гуманітарної, військової та фінансової допомоги. Баффетт допоміг відновити сільськогосподарську інфраструктуру України та звільнити цивільні райони й сільськогосподарські землі від мін, які залишили росіяни. Він дав можливість українцям повернутися до своїх домівок. Говард Баффетт надав обладнання для розслідування воєнних злочинів Росії, побудував і обладнав реабілітаційну лікарню для солдатів і цивільних, які втратили кінцівки. Також він є основним спонсором проєкту «Залізна зміна». Тому мені було приємно подякувати Говарду за підтримку України, нашої молоді та за його чітку проукраїнську позицію, оскільки його діяльність справді вражає.
— Знаючи, що «Залізна зміна» допомагає талановитим молодим людям з України реалізовувати свої ідеї, які навички ти здобула чи поліпшила завдяки участі у проєкті?
— Я здобула знання про те, як правильно будувати стартапи, як має відбуватися весь процес — від ідеї до реалізації, оскільки нашими спікерами були керівники відомих компаній, які поділилися своїм досвідом. Я почула історії різних карʼєрних шляхів цікавих особистостей і зрозуміла, з якими проблемами кожен з них стикався під час самореалізації. Це цікавий досвід, який також поліпшив мої навички злагодженої командної роботи та повʼязані з ними софт-скілли.
— Який вплив цей проєкт має на твої плани та цілі?
— У майбутньому я б хотіла, щоб було більше таких ініціатив, які допомогли б молодим людям самореалізуватися, зрозуміти, що їм цікаво, з чим вони хочуть працювати й повʼязувати своє життя. Також розповіді людей про їхній карʼєрний шлях надихнули мене створити свій проєкт, який у майбутньому змінить життя людей.
— Як участь у Малій академії наук вплинула на твій науковий шлях і які можливості відкрила для тебе, зокрема у твоїй майбутній роботі?
— Будучи членкинею МАН протягом трьох років, я зрозуміла, як це — створювати щось нове, що буде цікавим для тебе й водночас актуальним, корисним і цінним у тій чи іншій сфері. Мене завжди захоплював цей процес: придумування ідей, їх дослідження, аналіз. Це показало мені, що наука — не просто щось абстрактне, що існує в статтях чи книгах, а все, що навколо нас. Це навчило мене саму творити науку. Я є авторкою чотирьох наукових робіт (трьох з математики й однієї з інженерії). Ці дослідження допомогли мені зрозуміти, з чим саме я б хотіла працювати — тому й обрала спеціальність, яка поєднує в собі і програмування, і математику, щоб у майбутньому теж створити щось нове, але вже більш глобальних масштабів.
— Я дізналася про твою роботу з теоремою Морлея. У чому полягає твій внесок у вивченні цієї теореми?
— Я вивела нові доведення теореми Морлея — дослідила випадки, яких раніше не розглядали, і сформулювала власну теорему, повʼязану з трисекцією кута.
— Ти отримала подяку від Львівської міської ради за вагомий внесок у поліпшення становища дітей у місті. Як ця нагорода вплинула на твоє сприйняття волонтерства?
— Дитяча дорадча рада при ЛМР — це був мій перший крок у громадській діяльності в нашому місті. Ми з командою стали одними з ініціаторів змін у молодіжному середовищі Львова. Ми організовували лекції в різних молодіжних просторах (будучи запрошеними гостями на кожне їх відкриття), проводили благодійні конкурси, були волонтерами в дитбудинках, притулках для тварин і пізніше отримали подяки за вагому роль у реалізації стратегії «Львів — місто, дружнє до дітей та молоді». Тоді я зрозуміла, якою важливою є роль молодого покоління в житті нашого міста.
— Яку найбільшу мету ти ставиш перед собою на майбутнє?
— Створити справді щось унікальне — проєкт/продукт, який поліпшить життя людей, удосконалить мене саму та зробить вагомий внесок у розвиток суспільства.
