Як обрати університет? Розмова зі студенткою Політехніки

Яна Кот, студентка другого курсу кафедри журналістики та засобів масової комунікації ІППО
Головний корпус Львівської політехніки

Після закінчення одинадцятого класу перед кожним постає непросте питання: куди далі? Та все ж випускники мають, здавалося б, банальний, але важливий план:

  • Визначити професію, з якою будеш «іти за руку» все життя.
  • Обрати місце, яке мотивуватиме розвиватися в обраній галузі.
  • Успішно пройти та завершити шлях абсорбції інформації.
  • Працевлаштуватися в бажаному місці, де отримують гідну зарплату.

Своїми думками про все це погодилася поділитися з нами студентка другого курсу журналістики Каріна Дарвай.

– Каріно, на твою думку, що найважливіше у виборі університету?

– Я розумію кожного випускника, який стоїть на порозі вибору університету, адже зовсім недавно й сама була на їхньому місці. Перше, що хотілося б сказати, – треба відкинути страх, що можеш помилитися. Обирати потрібно, керуючись холодним розумом, тож тривога тут тільки заважатиме. Налаштуйтеся на те, що хоч би який вибір ви зробили, він обов’язково виявиться правильним. Так сказала я два роки тому собі й тепер розумію, що то були правильні слова, адже за своє студентське життя мала лише позитивні враження.

– На що ти найперше звернула увагу, роблячи свій вибір?

– Переді мною постав вибір міста. І, звичайно, мальовничий Львів не міг не опинитись угорі мого списку. Все ж атмосфера, в якій ти житимеш мінімум кілька наступних років, відіграє дуже важливу роль. Старовинний, але водночас максимально новітній Львів поєднав у собі чимало пунктів, які відповідають моїм бажанням комфортного життя: зручність добирання, значна кількість громадського транспорту, багато парків та загалом досить динамічний розвиток міста.

– Чи було щось особливе, що остаточно переконало тебе обрати Львів?

– Було. Це люди. Львів’яни славляться своєю гостинністю, відкритістю, добротою, ввічливістю, готовністю прийти на допомогу. Коли я особисто переконалася в тому, що це не просто чутки, то зрозуміла, що це місто моє. Можу також сказати, що, потрапляючи в таке оточення, ти й сам, не усвідомлюючи того, стаєш таким, як вони.

– Який був твій наступний крок?

– Він стосувався вибору самого університету. Коли я оцінила всю ту кількість гідних навчальних закладів у Львові, у мене розбіглися очі! Я шукала державний заклад освіти, у якому є можливість вчитися на бюджетній основі й диплом якого цінується, а викладачі мають великий досвід роботи та неабиякий багаж знань. Проаналізувавши відгуки й рейтинги, я зупинилася на Національному університеті «Львівська політехніка» й досі вдячна собі за такий вибір. Я обирала і холодним розумом, і серцем, і душею, що й дало такий задовільний результат.