Випускник Львівської політехніки, львів’янин Юрій Сайчук, мав багато планів: виховати своїх дітей, відкрити власну пекарню. Його приваблювали інші міста, мріяв поїхати до Хорватії, Португалії. Але війна, для якої ніхто не народжується, внесла свої жорстокі й незворотні корективи.
У 2008 році Юрій Сайчук вступив до Львівської політехніки на міжнародну інформацію. Закінчив тут бакалаврат і магістратуру. Його перше місце праці також було пов’язане з нашим університетом — у Міжнародному інституті освіти, культури та зв’язків із діаспорою він обіймав посаду молодшого наукового співробітника, адже його магістерська кваліфікаційна робота стосувалась аналізу динаміки та характеру міграційних процесів в Україні в контексті реалізації курсу на євроінтеграцію.
Юрій належав до тих воїнів, кому повістку вручили представники ТЦК. Він був морально готовий до цього. Недовго захищав Україну, але до кінця. На хвилювання батька відповідав: «Мусить хтось воювати».
10 жовтня лейтенант Юрій Сайчук (позивний «Сармат»), який після навчань на полігоні всього чотири місяці прослужив у 33-й ОМБ, загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Шахове Покровського району на Донеччині…
Стаття про героя – у Книзі пам’яті львівських політехніків.