Бакалаврській програмі «Інтернет речей» Національного університету «Львівська політехніка» виповнився вже майже цілий навчальний рік. За цей час студенти встигли розробити власні практичні проекти та попрацювати разом з львівськими ІТ-професіоналами. До слова, вони, як і перед запуском програми, активно долучаються до навчання. Розказуємо про одного з них – Володимира Федака, Solution Architect у SoftServe.
Володимир Федак входив до робочої групи зі створення програми. Каже, що його долученість до програми цілком логічна, оскільки у SoftServe він веде проекти, пов’язані з IoT. У робочій групі Володимир займався однією з найважливіших місій – розробкою списку предметів, які мають опанувати майбутні фахівці протягом чотирьох років.
– У цій програмі робоча група намагалась викидати предмети, що не мають відношення до напрямку «Інтернет Речей». Університет пішов на поступки, і розроблену програму було затверджено. Там є лише ті предмети, які студентам будуть необхідні, щоб ставати фахівцями не тоді, коли вони прийдуть в ІТ-компанії, а вже, протягом навчання. У компанію вони приходитимуть як впевнені фахівці, а не так, як це було 5–8 років тому.
Львівська політехніка пішла на поступки у цьому, оскільки ІТ-компанії, які долучилися до створення програми, гарантували працевлаштування для студентів. Це не єдина поступка з боку навчального закладу. Зокрема, ІТ-спеціалісти мають можливість брати безпосередню участь у навчанні та привносити до нього свої методи викладу матеріалу та оцінювання. А щоб таким викладачам було зручніше працювати, Університет дозволив користуватися файловими хабами для перевірки лабораторних, а не перекопійовувати їх на кафедральний сервер. Також їх позбавили марудної паперової роботи.
Сам Володимир цього семестру випробовує себе як викладач.
– Я вже більш-менш знайомий зі студентами. З першого враження – вони дійсно вмотивовані, стараються. Але їм ще треба багато вчитись, щоб чогось досягнути.
Вчитись їм допоможе Володимир, а саме – викладатиме курс з Java та Python.
– Студенти будуть реалізовувати проекти, як це було минулого семестру. Вони повинні здобути навички саме у програмуванні. Вже на наступних курсах будуть більш детально вчити саме домен «інтернет речей», тому що, аби туди зайти, треба мати певне розуміння в програмуванні, побудові hardware. Відповідно, перший і другий рік – це саме програмування, hardware, веб-технології, а вже потім вони будуть вчити деталі.
В ідеалі на виході львівська ІТ-індустрія поповниться 50 ІоТ-спеціалістами. Це буде дуже доречно, адже, за словами Володимира, зараз львівська та й в цілому українська ІТ-галузь відчуває голод на таких фахівців.
– Інтернет речей щороку розвивається все більше, і ІТ-компанії отримують все більше проектів, пов’язаних з цим. Ця тенденція є не тільки у SoftServe. Якщо почитати блоги Amazon, Cisco, то стає зрозуміло: вони також багато вкладають саме у розвиток інтернету речей. Я думаю, що за півроку кількість проектів може вирости у рази, будуть потрібні саме фахівці, які мають знання як у програмування під hardware, різні протоколи передачі даних, так і на досить непоганому рівні вмітимуть програмувати. В ІТ-компаніях вже є голод на таких спеціалістів. Нещодавно до нас приходили замовники, яким були потрібні такі розробники, і нам, у компанії, де працюють понад 4 тисячі фахівців, було складно знайти потрібних спеціалістів. Все ж таки ми знайшли, але це було складно. З кожним разом це буде, напевно, важче. І тут є два шляхи: або в ІТ-компаніях розвивати таких фахівців, або розвивати їх, починаючи з університету.
Володимир Федак радить це робити на базі університетів, оскільки таким чином скорочуються видатки на навчання людей, які приходять працювати після вишів. Зацікавленість у цьому з боку львівських ІТ-компаній вже спостерігається: вони одностайно підтримали бакалаврську програму «Інтернет речей». Загалом над програмою працювали близько 50 фахівців та викладачі Львівської політехніки. Володимир називає це вдалою співпрацею, оскільки фахівці добре знають галузь, у якій працюють, а от викладачі розуміють, як краще навчати та доносити інформацію.