Розробник програми ІоТ Львівської політехніки Володимир Федак: попит на спеціалістів з Інтернету речей зростає

Львівський ІТ Кластер
Володимир Федак

Бакалаврській програмі «Інтернет речей» Національного університету «Львівська політехніка» виповнився вже майже цілий навчальний рік. За цей час студенти встигли розробити власні практичні проекти та попрацювати разом з львівськими ІТ-професіоналами. До слова, вони, як і перед запуском програми, активно долучаються до навчання. Розказуємо про одного з них – Володимира Федака, Solution Architect у SoftServe.

Володимир Федак входив до робочої групи зі створення програми. Каже, що його долученість до програми цілком логічна, оскільки у SoftServe він веде проекти, пов’язані з IoT. У робочій групі Володимир займався однією з найважливіших місій – розробкою списку предметів, які мають опанувати майбутні фахівці протягом чотирьох років.

– У цій програмі робоча група намагалась викидати предмети, що не мають відношення до напрямку «Інтернет Речей». Університет пішов на поступки, і розроблену програму було затверджено. Там є лише ті предмети, які студентам будуть необхідні, щоб ставати фахівцями не тоді, коли вони прийдуть в ІТ-компанії, а вже, протягом навчання. У компанію вони приходитимуть як впевнені фахівці, а не так, як це було 5–8 років тому.

Львівська політехніка пішла на поступки у цьому, оскільки ІТ-компанії, які долучилися до створення програми, гарантували працевлаштування для студентів. Це не єдина поступка з боку навчального закладу. Зокрема, ІТ-спеціалісти мають можливість брати безпосередню участь у навчанні та привносити до нього свої методи викладу матеріалу та оцінювання. А щоб таким викладачам було зручніше працювати, Університет дозволив користуватися файловими хабами для перевірки лабораторних, а не перекопійовувати їх на кафедральний сервер. Також їх позбавили марудної паперової роботи.

Сам Володимир цього семестру випробовує себе як викладач.

– Я вже більш-менш знайомий зі студентами. З першого враження – вони дійсно вмотивовані, стараються. Але їм ще треба багато вчитись, щоб чогось досягнути.

Вчитись їм допоможе Володимир, а саме – викладатиме курс з Java та Python.

– Студенти будуть реалізовувати проекти, як це було минулого семестру. Вони повинні здобути навички саме у програмуванні. Вже на наступних курсах будуть більш детально вчити саме домен «інтернет речей», тому що, аби туди зайти, треба мати певне розуміння в програмуванні, побудові hardware. Відповідно, перший і другий рік – це саме програмування, hardware, веб-технології, а вже потім вони будуть вчити деталі.

В ідеалі на виході львівська ІТ-індустрія поповниться 50 ІоТ-спеціалістами. Це буде дуже доречно, адже, за словами Володимира, зараз львівська та й в цілому українська ІТ-галузь відчуває голод на таких фахівців.

– Інтернет речей щороку розвивається все більше, і ІТ-компанії отримують все більше проектів, пов’язаних з цим. Ця тенденція є не тільки у SoftServe. Якщо почитати блоги Amazon, Cisco, то стає зрозуміло: вони також багато вкладають саме у розвиток інтернету речей. Я думаю, що за півроку кількість проектів може вирости у рази, будуть потрібні саме фахівці, які мають знання як у програмування під hardware, різні протоколи передачі даних, так і на досить непоганому рівні вмітимуть програмувати. В ІТ-компаніях вже є голод на таких спеціалістів. Нещодавно до нас приходили замовники, яким були потрібні такі розробники, і нам, у компанії, де працюють понад 4 тисячі фахівців, було складно знайти потрібних спеціалістів. Все ж таки ми знайшли, але це було складно. З кожним разом це буде, напевно, важче. І тут є два шляхи: або в ІТ-компаніях розвивати таких фахівців, або розвивати їх, починаючи з університету.

Володимир Федак радить це робити на базі університетів, оскільки таким чином скорочуються видатки на навчання людей, які приходять працювати після вишів. Зацікавленість у цьому з боку львівських ІТ-компаній вже спостерігається: вони одностайно підтримали бакалаврську програму «Інтернет речей». Загалом над програмою працювали близько 50 фахівців та викладачі Львівської політехніки. Володимир називає це вдалою співпрацею, оскільки фахівці добре знають галузь, у якій працюють, а от викладачі розуміють, як краще навчати та доносити інформацію.