Просвітяни стали на захист української мови: відбулося перше в цьому році засідання Ради Товариства «Просвіта»

Наталія Павлишин, тижневик «Аудиторія»
Герб Львівської політехніки

Перше в цьому році засідання Ради Товариства «Просвіта» Львівської політехніки, яке відбулося 26 січня, було динамічне і насичене актуальними питаннями.

На початку зустрічі професор, мовознавець, просвітянка Ірина Фаріон розповіла про небезпеку, яка знову нависла над українською мовою внаслідок спроб реформувати середню та вищу освіти в Україні. Окрему увагу Ірина Дмитрівна приділила судовому процесу в Конституційному Суді щодо неконституційності так званого мовного закону Ківалова-Колєсніченка та розповіла про ситуацію довкола нового проекту «Закону про державну мову».

З цього питання Рада Товариства ухвалила Звернення до міністра освіти і науки України Лілії Гриневич задля захисту україноцентричних предметів у середній та вищій школах та висловила своє ставлення до нових законопроектів про державну мову.

Просвітяни також обговорили підготовку до Шевченківських днів та заходів на вшанування пам’яті ректора Львівської політехніки Юрія Рудавського до сімдесятиріччя з дня його народження і десятиліття смерті.

Відбулися також вибори делегатів на звітно-виборну конференцію ЛОТ «Просвіта» від осередку «Просвіти» Львівської політехніки.

Звернення до Міністра освіти і науки України Л. Гриневич

Ми, члени Товариства «Просвіта» Львівської політехніки – науковці, викладачі, службовці, стурбовані становищем української мови в Україні та деякими ініціативами Міністерства освіти і науки України щодо реформування середньої і вищої освіти, а саме спробами применшити роль української мови та інших націєцентричних дисциплін у навчальних закладах України.

Складається враження, що сьогодні реформа освіти робиться лише на догоду євроінтеграції і базується на досвідах європейських країн, які століттями живуть у своїх національних державах, мова і культура яких ніким не дискримінувалася. Та вони, однак, ретельно оберігають і розвивають свої національні мови і культури. Україна ж майже 350 років перебувала в колоніальному становищі і війна з її мовою закріплена у 479 циркулярах. Пройшовши складний колоніальний шлях своєї історії, Україна навіть через 25 років незалежності, на превеликий жаль, ще не стала національною державою із пріоритетом націєцентричних цінностей, спрямованих на захист і повноцінний розвиток корінної нації, вивчення її правдивої історії та культури. Тому механічне копіювання європейських світоглядних підходів до розвитку освіти і перенесення їх на український ґрунт вважаємо неприйнятними.

На наше переконання, реформаторські зусилля Міністерства освіти і науки України повинні бути скеровані на забезпечення розвитку україноцентричних дисциплін в середній і вищій школах, бо, власне, вони формують український світогляд громадянина і є запорукою повноцінного функціонування держави.

Наміри злиття української мови і літератури чи української і зарубіжної літератур в одну дисципліну в середній школі не тільки занепокоїли фахівців і широку академічну громаду, але й викликали загалом несприйняття політики Міністерства з таких важливих питань.

Доречно згадати, що в Україні, зокрема і за роки незалежності, здійснено низку майстерних перекладів із зарубіжної літератури на українську, тож викладання дисципліни «Зарубіжна (світова) література» буде для учнів доброю можливістю через українське слово глибше і повніше відчути свій зв’язок і спорідненість з усім багатокультурним світом.

Щодо вищої школи, то вважаємо за необхідне скасувати чинний наказ № 642 «Про організацію вивчення гуманітарних дисциплін за вільним вибором студента» від 9 липня 2009 року, який дозволив вилучити предмети «Українська мова» та «Історія України» із вивчення в негуманітарних вишах.

Вважаємо неприпустимим внесення до 46 статті закону «Про вищу освіту» згубного формулювання про можливість писати вступні тести мовами національних меншин (пункти 11, 12), що суперечить 10 статті Конституції. Задля виховання поваги у молодого покоління до державної мови всі випускники мають тестуватися тільки українською мовою (хіба що за тимчасовим винятком – лиш вступники з окупованих територій).

Пропонуємо внести зміни до 7 статті законопроекту «Про освіту» з формулюванням: мова викладання в освітніх закладах – державна, як це зазначено в статті 6 чинного Закону.

Просимо Вас, шановна пані Міністр, прислухатися до нашої думки щодо основних підвалин реформування освіти в Українській державі.

Прийнято на засіданні Ради Товариства «Просвіта» Львівської політехніки 26.01.2017 р.
 

Голова Товариства «Просвіта»
Христина Бурштинська,
професор