27 квітня відбулася онлайн-зустріч команди Міжнародного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» з представницями Екзекутивного комітету Світового Конґресу Українців: Євгенією Петровою, координаторкою СКУ зі зв’язків з громадами, та Ярославою Хортяні, членкинею Екзекутивного комітету СКУ, головою Комітету з питань членства в СКУ, головою Товариства української культури в Угорщині.
Розмова торкнулася нових викликів, спричинених повномасштабним вторгненням рф на територію України. Насамперед йшлося про проблеми, що виникли у зв’язку зі зростанням чисельності вимушених українських мігрантів, передусім мігранток із дітьми. Тож СКУ як координаційна надбудова українських громад у 60 країнах світу шукає ефективних шляхів допомоги для цієї категорії осіб, а також способів залучення нових мігрантів до громадської активності.
Ключовим питанням для обговорення стало забезпечення українського освітнього процесу та можливостей для навчання в українознавчих школах за кордоном. За словами Ярослави Хортяні, політика багатьох країн Європи, які сьогодні приймають українських вимушених мігрантів (зокрема це стосується й Угорщини), здебільшого орієнтована на якнайшвидшу інтеграцію українських дітей, а не на забезпечення умов для навчання українською мовою. Тому розширення мережі українознавчих шкіл за кордоном, створення українських класів при національних школах – пріоритетне завдання для українських громад. «Ми створили мережу волонтерських організацій та пунктів надання допомоги українським біженцям. Щодня до нас приходять сотні українців. Ми проводимо моніторингові обстеження їхніх потреб. Виявилося, що основною потребою українських мігрантів є освіта їхніх дітей. Школи – ось, що їм найбільше потрібно», – наголосила Ярослава Хортяні.
Учасники зустрічі також підкреслили, що українське шкільництво за кордоном сьогодні потребує ще однієї допомоги – навчально-методичного забезпечення. Ще один аспект – вивчення української мови дорослими мігрантами, які досі в Україні спілкувалися російською. «Я вважаю, що для навчання такої категорії були б дуже корисні підручники МІОКу, в яких розкрито історію та культуру України, адже через вивчення мови російськомовні українці глибше б пізнали саму Україну, зацікавилися б її історією та прищеплювали б цей інтерес своїм дітям», – зазначила Євгенія Петрова.
«Ми створили портал «Український освітній всесвіт» – це карта українознавчих закладів за кордоном, яка може допомогти вимушеним мігрантам знайти українські школи у різних країнах світу. Ресурс є у вільному доступі і ми запрошуємо усіх ним користуватися. Також на цьому ресурсі викладачі можуть обмінюватися інформацією про свої здобутки, потреби чи ділитися навчально-методичними ідеями. Усе це може допомогти українським вчителям, які щойно виїхали за кордон і хочуть долучитися до освітнього процесу. Наш інтерактивний освітній портал «Крок до України» теж містить багато безкоштовних матеріалів для навчання української мови та культури і знаходиться у відкритому доступі. Маємо ще багато напрацювань та розробок, які хотіли б надати у вільний доступ, однак для їхнього завершення потребуємо фінансів. Сьогодні війна змушує змінювати скерування фінансування, адже усі кошти йдуть на допомогу ЗСУ. Однак ми сподіваємося, що нам вдасться знайти можливості завершити усі напрацювання для допомоги українському шкільництву за кордом», – зазначила директорка МІОКу Ірина Ключковська.
Водночас, вагомим викликом на шляху до розвитку української освіти за кордоном стає активізація «руського міра» і створення альтернативних шкіл із російською мовою та культурою. Загалом учасники обговорення підкреслили вагомий вплив російського інформаційного простору та необхідність проведення регулярних мітингів для інформування суспільств різних країн про реальну ситуацію в Україні, про агресію рф та політику москви: «Ми тут пробиваємо китайську стіну, боремося з міцною російською пропагандою», – наголосила Ярослава Хортяні.
Також Євгенія Петрова та Ярослава Хортяні підкреслили виняткову роль МІОКу в поширенні знань про українську діаспору в середовищах України.
На завершення зустрічі учасники подякували один одному за важливу роботу для української спільноти, домовилися про координацію зусиль та погодилися з ідеєю проведення широкомасштабного заходу з питань української освіти за кордоном.