«Сучасний стан архітектури та дизайну, перспективи, інновації» — цю тему в День Соборності обговорили учасники заходу у форматі круглого столу. Конференція проходила в гібридному режимі. До неї долучилися не лише науковці та фахівці, а й студенти — учасники літньої школи в Підгірцях, які за результатами власних наукових досліджень підготували стенди, експоновані на другому поверсі головного корпусу.
Такі мандрівки у межах дисципліни «Історія архітектури» багато років поспіль організовує та курує професорка кафедри дизайну та основ архітектури (ДОА) ІАРД Ореста Ремешило-Рибчинська. Своє захоплення Підгірцями, яке зародилося багато років тому з власного дисертаційного дослідження того краю, вона майстерно передає студентам. Щороку викладачці вдається легко «запалювати» їх експедиціями до Підгірців. Там вони під її куруванням вивчають щось нове, допомагають виконувати важливі обміри, такі потрібні під час реставраційних робіт. На сьогодні відомо, що вже 30 охочих студентів зголосилися влітку 2026 року досліджувати Підгірці. Цьогорічна літня школа матиме підтримку ЛОВА та Львівської національної галереї мистецтв.
Напередодні конференції її учасники провели виїзне засідання у Підгірцях, щоб проаналізувати сучасний стан об’єктів культурної спадщини: замку та місця, де до 2007 року була пам’ятка XVII століття — дерев’яна церква арх. Михаїла, цілковито знищена під час пожежі.
На круглий стіл зібралися фахівці, які поставили собі за мету виробити комплексну програму дій для збереження спадщини Підгірців: замку, втраченої церкви, а також Василіянського монастиря та його церкви, які з огляду на стан архітектурних конструкцій теж потребують фахової допомоги.
— Підгірці розміщені на унікальній Підгорецько-Пліснеській території, де не побудоване жодне нове місто. Отож на сьогодні це автентичний пласт, який представляє нам місто, що в період свого розквіту мало більшу площу, ніж Київ. Важливо, що все це збережено, і спільними зусиллями нам вдається його вивчати зі студентами. Підгірці є частиною цінного ландшафту — Воронецького кряжу, на якому свого часу були знані фортифікації. Кряж був тим форпостом, через який проходили давні зв’язки між Києвом і Західною Європою, — наголосила Ореста Ремешило-Рибчинська під час дискусійної панелі про історію та перспективи науково-практичних досліджень архітектурної спадщини в Підгірцях.
До обговорення цієї теми долучився генеральний директор ЛНГМ імені Б. Возницького Тарас Возняк. На фаховому рівні вдалося проаналізувати тенденції використання нових технологій і дерев’яних конструкцій у сучасній архітектурі та на пам’яткоохоронних об’єктах, зокрема зупинившись на науково-освітніх завданнях на шляху до відтворення втраченої дерев’яної церкви XVII століття. Думки на цю тему висловив австрійський інженер-архітектор Гергард Гаузер, а також науковці Львівської політехніки Тарас Шналь та Ігор Бокало.
Про свої дослідження садово-паркової спадщини та необхідність відтворення дизайну терас і встановлення охоронних ландшафтних зон у Підгірцях розповіли польська науковиця Дорота Сікора, колишній президент ICOMOS-Україна Микола Гайда та доцент Львівської політехніки Василь Петрик.
Досвідом реставрації пам’яток архітектури та дизайну в історичних просторах Підгірців, зокрема реставрації стінопису інтер’єрів і паркової скульптури, поділилися професор Львівської політехніки Олег Рибчинський та професор Краківської академії мистецтв Павел Болінський. Про сучасний стан і цінність просторово-композиційної структури ансамблю типу Palazzo in Fortezza в контексті європейської спадщини розповіла випускниця ІАРД, PhD Ольга Тіхонова, яка сьогодні працює в Іспанії, в університеті Севільї.
Втішно, що в конференції взяв участь директор заповідника «Давній Пліснеськ» Володимир Шелеп, який розповів про сучасний стан і перспективи розвитку історичних просторів на Пліснеську та на території палацово-паркового комплексу. Цінні думки висловили професор Андрій Павлів і аспірант Віктор Курило щодо перспектив дизайну інноваційних просторів у ландшафті, а директор БФ «Підгорецький замок» Віктор Кушніренко — щодо можливостей застосування досвіду використання енергозберігальних технологій на об’єктах культурної спадщини Підгірців. Про соціально-економічні потреби й перспективи розвитку громади розповів директор ГО «Підгірці-Шолом» Ігор Кавич.
Активними були вже згадані студенти — учасники Міжнародної літньої школи 2025 року. Вони розповіли про свої дослідження та поділилися враженнями від експедиції. На думку Христини Русин, коли бачиш таку спадщину і її стан, хочеться не тільки будувати нове, а й оберігати та реставрувати те, що для нас цінне. Адже, як висловилася її однокурсниця Ярина Охрін, попри час, історія залишається, і ми, як слушно зауважила ще одна студентка, Тетяна Ляшкович, не повинні допустити її руйнування. Найактивніші студенти експедиції до Підгірців отримали нагороди.
На конференції також презентували програму Міжнародної літньої школи у 2026 році. Вона передбачає не лише експедицію до Підгорецького замково-паркового комплексу, а й поїздку до Університету Інсбрука, де Ореста Ремешило-Рибчинська читатиме лекції тамтешнім студентам і де відбудеться обмін досвідом у питаннях реставрації.
У резолюції за результатами конференції наголошено, що збереження визначної пам’ятки потребує спільних зусиль державних, наукових, громадських та релігійних інституцій задля вироблення єдиної науково обґрунтованої програми. Передбачено комплексні наукові дослідження у співпраці з Львівською національною галереєю мистецтв імені Б. Возницького, ІКЗ «Давній Пліснеськ» та Львівською політехнікою із залученням провідних наукових академічних інституцій України й Польщі, а також міжнародних організацій — ICOMOS, ICCROM і Світового фонду пам’яток. Важливим аспектом є відбудова згорілої церкви арх. Михаїла на вцілілому фундаменті за збереженими обмірами.
До заходу долучилися проректор Львівської політехніки Роман Корж, завідувачка кафедри ДОА Світлана Лінда та заступник директора ІАРД Іван Знак. Серед учасників також були збирач творів сакрального мистецтва й ініціатор музею Андрея Шептицького у Львові о. Севастіян Дмитрух, директорка департаменту ЛОВА та головна архітекторка області Олена Василько, заступниця директора ICOМOS-Україна Олена Сердюк, а також Катерина Гончарова, представниця World Monuments Fund — світового фонду, що надає допомогу пам’яткам та об’єктам культурної спадщини, які зазнали руйнувань унаслідок війни.
Конференцію організувала кафедра ДОА Інституту архітектури та дизайну в партнерстві з ЛОВА, Національною галереєю мистецтв імені Б. Возницького, ICOMOS, Спілкою архітекторів України, храмом свщ. Климентія Шептицького у Львові, БФ «Підгорецький замок», ГО «Підгірці-Шолом», Ротарі в Україні та РК «Львів-Центр». Серед закордонних партнерів — Університет Інсбрука (Австрія), Варшавський університет природничих наук (SGGW, Польща) та World Monuments Fund.
