Зовсім невипадково останніми роками такі вчені зібрання періодично відбуваються в історичній Актовій залі головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка». Адже чимало науковців Університету є водночас і активними учасниками цього найдавнішого українського наукового товариства.
Відкриваючи збори, голова НТШ, директор Інституту прикладних проблем механіки та математики імені Я.С. Підстригача, член-кореспондент НАН України професор Роман Кушнір запропонував вшанувати пам’ять нещодавно спочилих дійсних членів товариства, зокрема Ларису Крушельницьку – самобутнього вченого-археолога, доктора історичних наук, професора, яка головувала в археологічній комісії НТШ, та Збігнєва Бжезинського, знаного американського політолога, соціолога і державного діяча.
Що ж до нинішніх загальних звітно-виборних зборів Наукового товариства імені Шевченка, то головним питанням на них було відзначення двох столітніх ювілеїв: початку Української революції 1917–1921 років і створення Української академії наук, до відзначення якого вітчизняна наукова громадськість готується наступного року. Як констатували головні промовці, перед українською академічною наукою та перед Україною як суверенною державою нині стоять практично ті ж самі виклики, що й сто років тому. Мабуть, тому основні доповіді на цьогорічному зібранні були присвячені як історичним аспектам утвердження та збереження українства, так і актуальним проблемам сьогодення в означеному контексті.
В ході жвавої та зацікавленої дискусії під час обговорення доповідей учасники констатували, що в умовах вкрай недостатнього й, по суті, залишкового принципу фінансування державою Національної академії наук та її інституцій основну надію на розвій вітчизняної науки вони покладають на наші університети та їхні видавничі потужності. Для прикладу відзначили саме Львівську політехніку, яка чимало зусиль докладає, аби подолати кризові явища в наукових дослідженнях.
Самі ж збори відбулися в у формі двох засідань. На першому заслухано три доповіді: «Тарас Шевченко – національний символ нескореної України (про опозиційний рух 1960–1980 років)», з якою виступив історик Юрій Зайцев; «Українська революція в національній пам’яті галичан міжвоєнного періоду ХХ століття» – доповідав Ігор Соляр; «Гібридна агресія Росії на інформаційному полі України» – виступав колишній народний депутат України, історик і публіцист Дмитро Чобіт.
На другому засіданні з доповідями про роботу, проведену за звітний період, виступили голова НТШ професор Роман Кушнір та голова ревізійної комісії товариства професор Борис Білинський. Роботу секцій Наукового товариства імені Шевченка проаналізували Роксолана Зорівчак, Степан Гелей, Ярослав Тарас, Юрій Диба, Роман Пляцко, Степан Стойка та Олег Шаблій.
Згодом відбулися вибори очільника НТШ: ним знову став Роман Кушнір. А його заступниками обрані: доцент Львівського національного університету імені Івана Франка Лідія Бойчишин та професор цього університету Олег Шаблій, професор Львівського торговельно-економічного університету Степан Гелей, проректор з науково-навчальної роботи Львівської політехніки професор Дмитро Федасюк. До речі, Дмитро Васильович ступив до товариства ще у 1989 році, коли воно тільки відроджувалося, тривалий час був секретарем комісії з інформатики та кібернетики, членом президії, а останніх шість років є заступником голови НТШ.
Нещодавно з ініціативи ректора Львівської політехніки, члена НТШ професора Юрія Бобала тут створено нову комісію – з електроніки та електротехніки. Відтак, коли наприкінці зборів новообраним дійсним членам Наукового товариства імені Тараса Шевченка вручали дипломи, особливо відзначили плідну діяльність ректора Юрія Бобала.
Нагадаємо, що Наукове товариство імені Тараса Шевченка засноване у 1873 році як перша національна академія наук. Сьогодні НТШ об’єднує вітчизняну наукову еліту України, осередки НТШ працюють у 16 областях України, а також в Америці, Канаді, Польщі, Франції та інших державах світу.
