21–22 травня 2025 року в Національному університеті «Львівська політехніка» відбулась Міжнародна науково-технічна конференція «Сучасні проблеми в радіоелектроніці та інфокомунікаціях» (СПРІК-2025), яку організувала кафедра програмно-апаратних систем інфокомунікацій Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії.
Загалом на конференцію було подано 75 тез доповідей (Україна – 73, Туреччина – 1, Йорданія – 1). Доповіді було розподілено на пленарне засідання (6 виступів) та 7 секцій:
- Теорія сигналів та електронних кіл. Радіовимірювання. Метрологія;
- Електроніка, фотоніка та напівпровідникова електроніка;
- Програмно-апаратні засоби радіоелектронних та інфокомунікаційних пристроїв і систем;
- Радіоелектронні системи. Антени, мікрохвильова техніка та електромагнітна сумісність;
- Інфокомунікаційні системи та мережі. Інформаційні технології. Мережеві послуги, керування, експлуатація;
- Авіоніка. Автомобільна електроніка. Біомедична інженерія. Робототехніка. Автоматизовані системи керування;
- Безпека інфокомунікаційних систем.
Розпочалася конференція з вітальних слів, які виголосили директор Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Львівської політехніки, доктор технічних наук, професор, професор кафедри програмно-апаратних систем інфокомунікацій Леонід Озірковський та начальник Науково-дослідної частини Університету, доктор технічних наук, старший дослідник Роман Небесний. У своїй промові вони акцентували на тому, що пройдений кафедрою ПАСІ шлях довжиною 86 років концентрує увагу на тому, щоб говорити і думати про майбутнє, яке попереду.
- У своїй доповіді «Від кафедри радіотехніки до кафедри програмно-апаратних систем інфокомунікацій: еволюція наукового напрямку» голова оргкомітету конференції СПРІК-2025, завідувач кафедри ПАСІ, доктор технічних наук, професор Іван Горбатий виклав історію та перспективи розвитку наукової діяльності кафедри.
- Доктор технічних наук, професор кафедри ПАСІ Богдан Волочій у доповіді «Інформаційна технологія стохастичного моделювання експлуатаційної поведінки радіоелектронних систем та комплексів» висвітлив сучасні напрями забезпечення надійного проєктування радіоелектронних засобів, систем і комплексів ще на ранніх стадіях їх створення.
- Доктор технічних наук, професор кафедри інформаційних радіоелектронних технологій і систем Вінницького національного технічного університету Андрій Семенов докладно розповів про особливості створення широкосмугових пристроїв генерування і випромінювання хаотичних сигналів для радіоелектронних систем.
- Доктор технічних наук, професор кафедри напівпровідникової електроніки Національного університету «Львівська політехніка» Юрій Ховерко у своїй доповіді висвітлив фізико-технологічні основи синтезу та контрольованої модифікації властивостей матеріалів функціональної електроніки.
- Доктор технічних наук, професор кафедри радіоелектронних технологій інформаційних систем Львівської політехніки Юрій Шаповалов доповів про частотний символьний метод аналізу LPTV кіл високої складності.
- Доктор технічних наук, професор кафедри інформаційно-комунікаційних технологій ІКТЕ Микола Бешлей розкрив питання трансформації сталого розвитку за допомогою штучного інтелекту і баз даних.
Не менш цікавим були доповіді на секційних засіданнях, де заслухано 54 виступи:
- Секція 1 – 6 доповідей;
- Секція 2 – 4 доповіді;
- Секція 3 – 9 доповідей;
- Секція 4 – 4 доповіді;
- Секція 5 – 17 доповідей;
- Секція 6 – 11 доповіді;
- Секція 7 – 4 доповіді.
Конференція зібрала широке коло учасників. Зокрема, доповідачі з України представляли такі наукові, науково-дослідні та промислові установи: Науковий центр Сухопутних військ Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Військова академія (м. Одеса), Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова, Національний університет «Львівська політехніка» (м. Львів), Вінницький національний технічний університет, ЛНУ імені Івана Франка, ДП «Львівстандартметрологія», АТ «Укртелеком», Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку, Інститут радіофізики і електроніки імені О.Я. Усикова Національної академії наук України, Західноукраїнський національний університет, Національний університет «Запорізька політехніка», КПІ імені Ігоря Сікорського, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», НТУ «Харківський політехнічний інститут» (м. Харків), Державний університет інтелектуальних технологій і зв’язку (м. Одеса), Харківський національний університет радіоелектроніки (м. Харків), ІТІ «Біотехніка» НААН України (м. Одеса), Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» (м. Харків), ДУ «Київський авіаційний інститут» (м. Київ). Туреччину представляв Aksaray University (Aksaray, Turkey), Йорданію – Філадельфійський університет в Аммані (Philadelphia University, Amman, Jordan).
Результати конференції СПРІК-2025 оформлено у вигляді збірника тез.
