23 травня 2025 року в Інституті інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії Національного університету «Львівська політехніка» відбулася відкрита лекція за участю представників української компанії «Око Камера» – провідного розробника тепловізійних рішень для військових і промислових потреб.
Гостем заходу став технічний директор компанії Євген Сиваченко, який виступив із доповіддю на тему «Особливості використання тепловізійних камер на дронах». Лекція зібрала широке коло слухачів – студентів, науковців та викладачів Інституту інформаційно-комунікаційних технологій та електронної інженерії та Інституту комп’ютерних технологій, автоматики та метрології.
Учасники мали змогу дізнатися про технічні та прикладні аспекти використання тепловізійних камер у безпілотних літальних апаратах, наземних роботизованих системах, а також у навігаційних комплексах. Особливу увагу доповідач приділив реальним кейсам розробки і конструювання таких приладів.
Компанія «Око Камера» – приклад сучасного українського технологічного бізнесу, який активно розвивається навіть в умовах війни. Виробництво розташоване в Україні, а в розробках використовують переважно українські та європейські комплектуючі. Компанія має статус BRV1 від державної платформи Brave1, що означає її пріоритетність для сил оборони, а також є переможцем Defense track на IT Arena Startup Competition 2024.
«Ми тісно співпрацюємо з підрозділами на фронті, аби враховувати їхній досвід та оперативно вдосконалювати нашу продукцію. Для нас важливо, щоб тепловізійні рішення працювали ефективно саме в бойових умовах», – зазначив Євген Сиваченко.
У лекції та подальшій дискусії доповідач наголосив, що без фундаментальної науки технологічного прориву не буде: «Наш слоган приблизно такий: кожен айтівець мусить взяти шефство над одним інженером, щоб розібратися, як вмикається його «секретне обладнання».
Євген зазначив, що більшість науковців, з якими працює компанія, – літні люди, і є дуже обмежене «вікно можливостей», аби встигнути передати їхній досвід молодим інженерам: «Робота з наукою – ресурсомісткий процес. Це виклик. Але це треба робити, і терміново».
Лектор підкреслив, що теперішній етап війни – це перехід до технологічно складніших задач, де без науки не обійтись: «Технологічно прості речі за перші два роки війни були реалізовані швидко. Тепер потрібно мати дедалі більше технологічних переваг над ворогом, бо кількісно вони нас переважають. Саме тому зараз є велика необхідність повернутися до складної прикладної інженерії, фізики, метрології, математики, схемотехніки та оптики – і залучати науку до створення нових продуктів».
Для студентів Політехніки ця зустріч стала не лише джерелом нових знань, а й потужним поштовхом до професійного зростання. Подібні лекції надихають, наочно демонструючи, як інженерні ідеї можуть впливати на реальні виклики, зокрема оборону країни. Вони допомагають усвідомити важливість вивчення фундаментальних дисциплін, знання яких стають основою для участі в командних розробках, що мають практичне значення для різних сфер.
Такі події є важливим елементом формування нового покоління фахівців – тих, хто мислить прогресивно, діє впевнено і готовий робити внесок у зміцнення країни.
