Упродовж трьох днів, 2–4 липня, у Львові відбуваються заходи вшанування пам’яті вчених, яких нацистські окупанти розстріляли у липні 1941 року на Вулецьких пагорбах. Цьогоріч виповнилося 80 років із дня цієї трагедії, яка є глибокою раною українського та польського народу.
Під час поминальних заходів усі учасники наголошували на важливості пам’ятати спільну історію, докладати максимальні зусиль для відкриття невідомих сторінок цієї трагедії та вчитися чути один одного, щоб ніколи більше не допустити повторення таких злочинів.
3 липня на Вулецьких пагорбах зібралися представники обласної та міської влади Львова, Генеральна консулка Польщі у Львові, науковці з польських та львівських закладів вищої освіти, а також громадські діячі. Поминальний захід розпочався хвилиною мовчання за невинно убієнних представників львівської наукової інтелігенції. Після покладання квітів відбувся спільний молебень за вбитими.
А 2 липня у Львівські політехніці відбувся масштабний онлайн-міст із Вроцлавом, до якого доєдналися представники влади міст, науковці та громадські діячі.
Вітаючи учасників конференції, проректорка з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків Національного університету «Львівська політехніка» професорка Наталія Чухрай підкреслила, що ці вшанування символізують єдність історії двох народів.
Генеральна консулка Республіки Польща у Львові Еліза Дзвонкевич, яка ініціювала та сприяла проведенню заходів пам’яті, підкреслила, що сьогодні ми ― українці та поляки ― маємо ставати разом у цих питаннях і шукати нові шляхи для поширення сторінок нашої спільної історії.
― У ці трагічні дні на початку липня 1941 року нацисти знищували людей, які робили колосальний внесок у розвиток науки. Найстрашніше, що їхня «провина» ― духовне лідерство. Окупанти мали на меті обезглавити націю, прирікши її на загибель. Сьогодні ми, українці та поляки, долаючи виклики пандемії, знайшли змогу об’єднатися в скорботний час. І це має надзвичайно важливе значення для наших народів, ― наголосив з-поміж іншого ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало.
Директор осередку «Пам’ять і майбутнє» Марек Мутор, звертаючись до учасників конференції, підкреслив, що українці та поляки повинні об’єднати зусилля, щоб зберегти цю пам’ять і працювати над розкриттям невідомих сторінок цієї історії.
― Майже за кожним будинком Львова криється трагічна історія не лише окремих осіб, а цілих родин. Нам важко уявити, що пережили рідні розстріляних науковці… Тому про ці історії треба говорити, щоб знати і не допустити повторення. Для цього у львівському музеї «Територія терору» вже тривалий час реалізовують програму «Непочуті». Сьогоднішня зустріч ― це ще один крок до переосмислення історії, ― зазначила начальниця управління охорони історичного середовища Львівської міської ради Лілія Онищенко-Швець.
Ректор Вроцлавського університету професор Пшемислав Вішневський підкреслив, що наука не є власністю одного народу, а частиною цілого світу. А завдання гітлерівців було створення нового світу, який зосереджувався лише на одному народові. Нашим завданням є розвиток мудрості світу. Наука єднає і для нас це має величезне значення.
Під час онлайн-мосту дослідники ― керівниця видавничого відділу «Пам’ять і майбутнє» Каміла Ясінська та директор Наукової бібліотеки Львівського національного університету імені Івана Франка Василь Кметь ― презентували перша спільна польсько-українська публікація, що торкається злочину щодо львівської інтелігенції у липні 1941 року ― історичний путівник «Mortui vivunt. Przez Lwów i Wrocław szlakiem zbrodni na Wzgórzach Wuleckich» («Мертві живуть. Через Львів і Вроцлав шляхом злочину на Вулецьких Пагорбах»). Науковиця Каміла Ясінська розповіла короткі історії розстріляних професорів та обставини їхнього затримання.
Особливо цінним у цій конференції стали свідчення Яна Лонгшама де Бер’є, сина ректора Університету Яна Казімєжа Романа Лонгшама де Бер’є.
Про трагедію родин і непоправні втрати для науки говорили також історики: із Львівської політехніки ― Андрій Боляновський та Роман Кузьмин і дослідниця з Науково-технічної бібліотеки Львівської політехніки Надія Козел, а також польські науковці ― професор Гжегож Грицюк із Вроцлавського університету і директор осередку «Пам’ять і майбутнє» Марек Мутор.
4 червня, з 14:30, біля символічної могили на місці розстрілу львівських учених відбудеться поминальна молитва та покладання квітів, у яких візьмуть участь представники польських культурних товариств та академічної спільноти Львова.
