Владислав Москаль — студент третього курсу кафедри систем штучного інтелекту та цьогорічний переможець зимової школи ML Week 2025. Ми поспілкувалися з Владиславом про його проєкт, навчання та плани на майбутнє.
— Владиславе, що стало для вас головною мотивацією взяти участь у ML Week 2025?
— Хотілося поїхати повчитися, дізнатися щось нове, створити цікавий проєкт, поспілкуватися ближче зі своїми одногрупниками та студентами інших університетів. А ще класно провести час на природі у Славську.
— Над яким проєктом ви працювали? Яку проблему він розв’язує?
— Ми розробляли віртуального асистента для магазинів мережі «Аврора». Ідея в тому, що клієнт може підійти до термінала в магазині й запитати про наявність товарів або почути пораду, що краще вибрати без потреби шукати консультанта. Це допомагає зекономити час покупців і оптимізувати витрати на персонал для компанії. До того ж наш асистент теоретично може підтримувати інші мови, що дуже зручно для іноземних клієнтів. Часто консультанти не знають кількох мов, особливо якщо йдеться не про англійську, а, наприклад, про німецьку чи італійську.
— Що, на вашу думку, стало ключовим фактором перемоги вашої команди?
— Думаю, це тема, яку ми змогли ефектно презентувати. Вона розв’язує проблему, знайому багатьом, коли не можна знайти консультанта. Також нам вдалося добре візуалізувати ідею, створити сайт і яскраво представити проєкт. Ну і, звісно, активна командна робота.
— Що вас найбільше цікавить у вашій галузі?
— Це щось сучасне, галузь, що швидко розвивається. Постійно з’являються нові технології, і ти не можеш стояти на місці, треба прогресувати. А ще, на відміну від класичного програмування, тут важливо мати абстрактне мислення й глибші теоретичні знання.
— Маєте хобі поза навчанням?
— Так, люблю ходити в гори, їздити на велосипеді й просто добре проводити час.
— Як вам вдається поєднувати навчання з іншими важливими справами? Як знаходите баланс?
— Вважаю, головне — раціонально використовувати свій час і менше витрачати його на непотрібний контент. Коли розумієш, навіщо ти це робиш, і коли тобі цікаво, тоді все вдається.
— Є люди, які вас надихають або допомагають у розвитку?
— Щиро кажучи, ніколи про це серйозно не задумувався. Але так, допомагають, звичайно. Ми часто спілкуємося з одногрупниками, обмінюємося знаннями. На кафедрі також багато молодих викладачів, які не лише добре знають свій предмет, а й завжди відкриті до спілкування та порад.
— Яким ви бачите своє майбутнє?
— Не люблю надто абстрактно планувати, але точно хочу розвиватись у своїй сфері й цікаво проводити час.
