У Львівській політехніці створюють Центр обробки даних. Його мета – забезпечення роботи інформаційних і комунікаційних систем. Про етапи реалізації проєкту розмовляємо з проректором з науково-педагогічної роботи та інформатизації Павлом Жежничем.
– Що вже вдалося зробити у процесі реалізації проєкту?
– Завершено другий етап побудови Центру обробки даних. Він буде забезпечувати централізоване розміщення та обслуговування серверів усіх структур Львівської політехніки, а також сторонніх організацій. Загалом це 160 серверів. Уже встановлено систему кондиціонування, стійку безперебійного живлення, а також проведено дві нові лінії живлення для дата-центру.
– Чи розпочав роботу Центр обробки даних?
– Від червня ЦОД працює в тестовому режимі. Це дало змогу почати перенесення серверного обладнання підрозділів у ЦОД.
– Як довго триватиме перенесення серверного обладнання підрозділів у ЦОД?
– Навантаження на нове ядро інформаційно-телекомунікаційної мережі університету проводитиметься поступово. Спочатку буде переноситися обладнання двох загальноуніверситетських ІТ-підрозділів – НТЦМТ та ЦІЗ. Це може тривати і пів року, і більше, тому що найголовніше в цьому процесі – забезпечити надійність роботи інформаційних систем та сервісів Львівської політехніки. Далі буде переноситися серверне обладнання інших підрозділів. Це може тривати довше, оскільки процедура не критична для університету. Та ми всіляко заохочуватимемо це зробити, бо ЦОД покликаний забезпечити якісно новий рівень надійності роботи серверного обладнання.
– Чи є вимоги щодо серверного обладнання? Чи все наявне можна використовувати?
– Так, є певні вимоги щодо обладнання, яке може розмістимо в ЦОД. В університеті є частина серверів, які не відповідають їм. Переважно це обладнання, яке перебуває в експлуатації тривалий час – до 10 років або й більше. Очевидно, що такі сервери скоро будуть виведені з експлуатації, тому планувати їх перенесення в ЦОД немає сенсу.
– Що ще потрібно зробити, щоб Центр працював повноцінно?
– Задля повноцінної роботи треба придбати відповідне мережеве обладнання, адже подальші кроки залежать саме від нього. Усі наступні етапи реалізації стосуються виключно технічних завдань. Над ними працюють кваліфіковані фахівці, і для цього процесу розраховано достатньо часу.