Народний камерний оркестр «Поліфонія» розпочав літо з «Пір року» – 8 червня у Музеї історії релігії у його виконанні пролунав цикл із чотирьох скрипкових концертів італійського композитора Антоніо Вівальді та цикл із чотирьох композицій у стилі танго аргентинського композитора Астора П’яццолли.
Концерт був незвичним через приміщення, в якому відбувався: мала зала музею зблизила виконавців і слухачів, а добра акустика й зміна світла допомогли насолодитися музикою і тим, хто її творив, і тим, хто слухав. У першій частині, що тривала годину, присутні зачаровувалися звуками весняного пробудження природи, танцем пастушка з німфами, знемагали від палючого сонця, тремтіли від наближення грози, святкували збір урожаю, ціпеніли від крижаного холоду й завірюхи. Весна, літо, осінь та зима у музичному баченні Антоніо Вівальді поділені на три частини, у цілому ж творять єдину гармонію. Оркестрантів особливо вміло вела соло-партія скрипки Адріана Боднара – заслужено зала скандувала «браво».
І хоч Антоніо Вівальді, генія епохи бароко, свого часу відправили у забуття на два століття (повернення настало 1939 року), його «Пори року» є одним із найбільш виконуваних творів у світі. Не дивно, що цей твір став поштовхом у минулому столітті до написання власних «Пір року» (з доданим уточненням – у Буенос-Айресі) для композитора Астора П’яццолли. Аргентинський композитор використав окремі музичні цитати з Вівальді, та його твір самобутній, дуже запальний і пристрасний. Віртуозність «Поліфонії» у другій частині концерту підсилив скрипаль, заслужений артист України Марко Комонько, а об’єднав їхню гру в одне ціле диригент колективу Роман Кресленко. Музика Вівальді підготувала слухачів до сильних емоцій П’яццолли – після завершення концерту довго лунали оплески й було підсвідоме бажання продовження.
