Цей хлопець знає як лише своєю появою на сцені створити фурор у величезній залі глядачів, як перетворити простенький жарт у справжнє шоу і зіграти свою роль так, щоб на кілька років запам’ятатися. Як третьокурсник ІГДГ Олександр Пашковенко завойовує сцену спостерігала три роки поспіль на фестивалях «Осінь Політехніки», «Весна Політехніки» та Першість гумору «Кубок Політехніки».
– Політехніку я обрав із двох причин. Перш за все, мама завжди наголошувала на тому, що маю вибрати професію, в якій зможу зреалізуватися. А другою, тут вчилися і вчаться багато моїх знайомих і я чув гарні відгуки про цей університет. І справді не помилився. Тим більше, що я просто закоханий у Львів. З мого рідного міста до Києва на дорогу потрібно лише дві години і майже всі мої друзі навчаються там. Та тут мені подобаються люди – вони життєрадісні.
Кожну можливість, нове починання хлопець розглядає, як ще одну сходинку в майбутнє. Зараз для нього першоціль – закінчити успішно університет і знайти добру роботу. Загалом у Політехніці Олександр знайшов можливості для реалізації всіх своїх умінь і талантів на сто відсотків.
Навчання йому подобається, особливо те, що є багато практичних занять і тривала літня практика під час яких студенти мають можливість працювати з найсучаснішим геодезичним обладнанням.
– Щодо навчання я до себе досить вимогливий. Тим більше, що справді навіть у рамках навчальної програми є всі можливості йти в ногу з технічним прогресом у сфері геодезії, більшість викладачів стежать за всіма новаторствами, що є зараз у світі і стараються нам пояснити. Тобто, якщо є бажання вчитися, то можна здобути якісну освіту. Та й загалом в Україні геодезія на досить високому рівні, – наголосив Олександр.
Ще один напрям, де Сашко Пашковенко зумів себе цілковито зреалізувати в університеті – КВН. Він став незамінним учасником команди геодезистів на різних виступах.
– КВНом захопився ще зі 6 класу. В нас була своя шкільна команда, з якою ми їздили на різноманітні всеукраїнські фестивалі, конкурси, де перемагали, здобували другі-треті місця. Тож, вступивши до університету, вирішив, а чому б не спробувати себе тут у різних фестивалях, виступаю і на міському рівні в «Студентській лізі».
Сашко каже, що в житті він не надто різниться від свого сценічного героя – також багато жартує, сміється, підтанцьовує і співає. Тож на сцені почувається цілком природно. Йому найбільше подобається імпровізація. Хоча каже, що завжди треба знати міру і відчувати, коли людям смішно, а коли починаєш набридати. Дуже часто аналізує свої виступи. Особливо, коли є відеозапис виступу, то з командою розбирають його на фрагменти, аналізують помилки. Наступний етап аналізу, коли Сашкова мама це все дивиться – вона завжди дуже допомагає, підтримує, радить.
– Я – людина без комплексів, бо інакше мені було б досить важко виступати в КВНі. Для мене показник справжнього почуття гумору – коли можеш посміятися над собою. Це значно ліпше, ніж посміятися над кимось. Вміти висміяти себе – це мистецтво. Насправді дуже мало людей мають здорове почуття гумору, якщо жарти стосуються їх, – наголосив студент. – Подобається інтелектуальний гумор. Дуже класно, коли вдалося людей не лише розвеселити, а й змусити задуматися. Та все залежить від настрою, бо буває, що хочеться просто відпочити, посміятися. Хотів би, щоб від мене, моїх жартів люди заряджалися позитивом, бо я після виступів – дуже щасливий!