День філолога – професійне свято усіх мовознавців, яке відзначають 25 травня. Їх єднає лише одне – любов до слова. Про діяльність кафедри української мови Львівської політехніки, майбутні плани та наукові здобутки розповідає її завідувач, кандидат філологічних наук, доцент, мовознавець, автор численних книг та монографій Куньч Зоряна.
«Після закінчення університету імені Івана Франка доля привела мене до Львівської політехніки. Кафедру української мови щойно заснували. Спершу я працювала старшим лаборантом. А через декілька років перейшла на посаду викладача, потім старшого викладача. Після захисту дисертації на тему «Становлення і розвиток української риторичної термінології» в Інституті української мови НАН України працювала доцентом. Також тривалий час була заступником директора Інституту гуманітарних і соціальних наук. Три роки тому мене було обрано завідувачем кафедри української мови Львівської політехніки», – говорить викладачка.
– Розкажіть, будь ласка, про розвиток кафедри. Чого вдалося досягти?
– Цьогоріч ми відсвяткували своє 30-річчя. Коли підбивали підсумки роботи, то впевнились, що не так і мало вдалось зробити. Наша кафедра стала першою серед технічних вишів, котра почала викладати для студентів першого курсу дисципліну, яка тоді називалася «Практична стилістика української мови». Згодом цю ідею підхопили в інших навчальних закладах, і ця дисципліна трансформувалася в «Ділову українську мову», а зараз вона називається «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Також наша кафедра першою почала викладати риторику та видала цілісний підручник з цієї дисципліни, за яким працюють у багатьох навчальних закладах країни. З ініціативи Ірини Фаріон у середині 90-х років ми разом з Інститутом архітектури започаткували виставку плаката на мовну тематику. Ще один культурно-освітній проєкт професора І. Фаріон «Від книги до мети» триває від 2011 року. Щоправда, через карантин його роботу призупинили.
– З якими труднощами вам довелося зіштовхнутися?
– Робота філолога досить специфічна в технічному виші. Існує досить багато спеціальностей, які далекі від гуманітарної складової. Першокурсники, які приходять до Львівської політехніки думають, що предмету «Українська мова» не буде. Але вони мають велике бажання вдосконалювати свої знання. Нам цікаво працювати з ними. Ми організовуємо багато цікавих заходів, ходимо в театр, музеї. Таким чином, ми вчимо молодь любити українську мову та слово. Можливо, це така знакова дата народження нашої кафедри. Наказ про її заснування був підписаний 26 грудня 1989 року. Тобто, католицьке Різдво. Я завжди кажу, що ми народилися в такий час, що мусимо бути успішними. Цьому насамперед сприяє те, що у нашому колективі зібрались професіонали, котрі своєю кропіткою працею постійно дбають про мовну грамотність та культуру мовлення.
– У вашому науковому доробку понад 160 праць. Що Вас мотивувало?
– В кожну роботу, яку ти виконуєш, ти обов’язково вкладаєш частинку душі. Якщо говорити про найоб’ємнішу працю, якій я присвятила найбільше часу, то це «Універсальний словник української мови». В ньому зібрано понад 100 тис. слів. Це одноосібна робота, яку я створювала на пошану свого наукового керівника, професора Інституту української мови НАН України Пустовіт Любові.
– Яким ви бачите подальший розвиток кафедри?
– Найперше б хотілося, щоб в нашому колективі завжди панував позитивний настрій. Ми маємо багато різних традицій, які разом виконуємо. Сподіваємося, що ми й надалі будемо підкорювати нові вершини. Найперше завдання нашої кафедри, це дбати про чистоту мови. Її краса в природності. І це потрібно берегти та плекати.
– Які досягнення ваших студентів є найбільш вагомими?
– Безумовно, наші вихованці мають багато фахових здобутків. Це не лише публікації у збірках наукових конференцій, але й у фахових виданнях. Головне те, що студенти здобувають перемоги в конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика та конкурсі імені Тараса Шевченка. Таких переможців у нас четверо. Також нещодавно наша студентка, Соломія Капаціла здобула диплом III ступеня в фінальному етапі Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді ім. Т.Г.Шевченка.
– Які події, пов’язані з Політехнікою для Вас найбільш пам’ятні?
– Беручи до уваги сьогоднішній травень, завжди згадуються Наукові фестини. Ми завжди проводили спеціальні заходи:студенти брали інтерв’ю у гостей, робили опитування. Пригадую Шевченківські дні. Щороку ми організовуємо читання та різноманітні камерні заходи.
– Які поради Ви можете дати тим, хто хоче пов’язати своє життя з філологією?
– Основна порада – це та, яку колись сформулював наш славетний Григорій Сковорода. Він сказав, що людина щаслива тоді, коли вона робить діло, яке їй до душі. Також потрібно ділитися своїми знаннями з іншими. Коли ви бачите результати праці, тоді й робота буде для вас в радість. Слово має магічну силу. І кожна людина зацікавлена в тому, щоб вміти гарно та правильно розмовляти. Саме це є запорукою успіху. Тому філолог-це та людина, яка має можливість навчити інших цього фахового успіху.
– Як кафедра буде відзначати день філолога цьогоріч?
– Ми святкуватимемо день філолога разом з нашими студентами. Будемо проводити дистанційні заняття. Спеціальних заходів ми не організовуємо. Однак у Facebook ми плануємо зробити якесь цікаве починання, щоб кожен зміг долучитись до святкування.
