13 листопада 2025 року у Вроцлавському університеті (Польща) відбулася ІІІ Міжнародна наукова конференція «Ukrainistyka Wrocławska: lingua, litterae, sermo», яка об’єднала науковців з України, Польщі, Чехії, Словаччини, Німеччини та США. Захід став платформою для обміну сучасними україністичними дослідженнями у лінгвістичному, літературознавчому та культурологічному вимірах.
Серед учасників конференції – відомі вчені, які представили результати своїх студій із проблем сучасної української мови, літератури та комунікації. Серед них: Анатолій Загнітко (Донецький національний університет ім. В. Стуса), Анна Горнятко-Шумілович (Університет ім. Адама Міцкевича в Познані), Ганна Швець (Київський національний університет ім. Т. Шевченка), Марта Замбжицька (Варшавський університет), Олександр Стукало (Карлів університет, Прага), Ольга Лось (Ukrainian Institute) та інші.
Активну участь у конференції взяли науковці катедри української мови Національного університету «Львівська політехніка», які представили результати актуальних досліджень у сфері термінознавства, лінгводидактики та сучасного мовознавчого дискурсу.
Доцент Зоряна Куньч, директор Інституту гуманітарних і соціальних наук, виступила з доповіддю ««Ботаніка» І. Верхратського як джерело вивчення розвитку української термінології». Дослідниця розкрила значення праці Івана Верхратського – видатного українського педагога, мовознавця і натураліста, одного із зачинателів термінознавства як науки – для становлення української наукової термінології. Аналіз посібника І. Верхратського «Ботаніка на низші кляси середних шкіл» (1922) проливає світло на важливі тенденції розвитку цієї терміносистеми та демонструє погляди автора на шляхи розвитку української термінології загалом. Зоряна Куньч наголосила, що вивчення цього джерела дає змогу простежити основні закономірності формування та системної організації ботанічної термінології, механізми творення наукової лексики, морфологічні моделі термінів, а також вектори подальшого розвитку української термінографії.
Доцент Оксана Литвин, завідувач катедри української мови, представила доповідь «Вивчення професійної термінології зі студентами-іноземцями», у якій зосередила увагу на особливостях викладання тем про науково-технічну лексику під час занять з курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)». Доповідачка виокремила основні труднощі, які виникають у студентів-іноземців: відсутність термінологічної лексики в повсякденному мовленні, нестабільність терміносистем, паралельне вивчення фахових дисциплін і мови професії, а також розбіжності між нормативною і виробничо-жаргонною лексикою. Оксана Литвин запропонувала ефективну модель співпраці викладачів-філологів і викладачів технічних спеціальностей, що сприятиме формуванню у студентів-іноземців системного бачення фахової мови та глибшому засвоєнню термінологічної лексики.
Доцент Софія Булик-Верхола у доповіді «Багатовекторність розвитку української музичної термінології в умовах цифрової та культурної трансформації» проаналізувала сучасні тенденції становлення музичної терміносистеми в контексті глобалізаційних і технологічних змін. Дослідниця виокремила п’ять основних векторів розвитку термінології: поєднання інтернаціональних і національних мовних елементів, цифровізацію музичної сфери, міждисциплінарну інтеграцію (зокрема з медіа, технологіями та соціальними науками), проникнення елементів молодіжного сленгу, а також потребу стандартизації музичних термінів. Доповідачка наголошувала на необхідності оновлення академічних словників і розбудови термінографічної бази для музичної освіти та науки.
Старший викладач Ірина Ментинська представила доповідь «Номенклатурні терміни в галузі інформатики: специфіка, структура, проблеми перекладу». Метою дослідження є виявлення лінгвістичної специфіки, структурно-семантичних особливостей і перекладацьких труднощів номенклатурних термінів комп’ютерної галузі та з’ясування їхнього місця в системі сучасної української комп’ютерної термінології. Доповідачка розглянула моделі творення таких одиниць (абревіатури, складні слова, бренд- і комерційні назви, програмні продукти), типи номенів за походженням і способи їхнього перекладу з англійської мови. Актуальність теми зумовлена швидким розвитком комп’ютерних технологій і потребою в мовній уніфікації номенклатурних назв, що функціонують не лише як технічні, а й як комерційні, правові та комунікативні маркери.
Серед доповідей науковців катедри української мови була представлена й доповідь доцента Лілії Харчук «Риторичні стратегії та мовні засоби у виступах Президента України Володимира Зеленського в умовах війни», у якій проаналізовано, як президент формує політичний дискурс у період повномасштабного вторгнення, поєднуючи емоційно-експресивні засоби, інтертекстуальні алюзії, апеляції до національної пам’яти та різноманітні стратегії переконання. Дослідження висвітлює адаптацію президентських промов до різних авдиторій, показує динаміку зміни тону й стилю залежно від комунікативної мети та демонструє, як у воєнний час слово стає інструментом мобілізації, консолідації суспільства й формування міжнародної підтримки України.
Учасники високо оцінили науковий зміст конференції, а також можливість міжкультурного діалогу в академічному середовищі. Доповіді науковців катедри української мови вирізнялися глибиною аналізу, міждисциплінарністю підходів і практичним спрямуванням досліджень, що підкреслює високий рівень наукових традицій львівського мовознавства.
Катедра української мови висловлює щиру подяку завідувачеві катедри україністики Вроцлавського університету Пшемиславові Юзвікевичу за організацію конференції, її високий науковий рівень, гостинність і творчу атмосферу. Участь у конференції стала для викладачів НУЛП важливим науковим досвідом, джерелом нових ідей і натхнення для подальших досліджень.
