Кафедру механіки та автоматизації машинобудування ІІМТ, яку очолює професор Ігор Кузьо, створено в 2009 році із об’єднання двох кафедр: теоретичної механіки та автоматизації і комплексної механізації.
Як розповів керівник кафедри, нині тут захищено 10 дисертацій, з них 4 – докторські. Студенти навчаються за кількома підручниками, які написали працівники кафедри. Торік, до слова, вийшов доволі об’ємний (на 780 сторінок) базовий підручник з теоретичної механіки. Випущено кілька збірників, навчальних посібників. Науковці друкують свої статті в журналах, що належать до науково-метричної бази даних. Уже другий рік видають англомовний журнал з механіки та матеріалознавства. Кафедра причетна до випуску збірника «Автоматизація виробничих процесів у машинобудуванні». Її науковці мають багато авторських свідоцтв та патентів.
– Добра традиція кафедри – захист дисертацій, адже маємо в інституті свою спеціалізовану докторську вчену раду, яку я й очолюю, – говорить Ігор Кузьо. – За час мого керування захищено понад 100 дисертацій. До захисту готують докторські дисертації доцент Володимир Гурський та колишня моя аспірантка Олена Васильєва. Молоді науковці – асистент Віталій Корендій (голова Ради молодих науковців інституту, секретар англомовного журналу) та старший викладач Володимир Гурей планують захищати докторські дисертації в 2020–21 роках. Є в нас хороша науково-дослідна лабораторія, де виконуємо багато договірних науково-дослідних робіт. Правда, через непросту ситуацію в країні робити це стає дедалі важче: за кожну виконану роботу йдуть дуже великі відрахування.
Така практика cтосується не лише політехніків, а й усіх закладів вищої освіти України. Саме тому багато наукових доробків «ховаються у тіні». Є ще одна велика проблема: абітурієнти не квапляться обирати технічні спеціальності, зокрема й механічного профілю. Як не прикро, та з деякими з них згодом доводиться прощатися через неуспішність. На думку очільника кафедри, середня школа не дає своїм вихованцям бодай якихось знань із технічного креслення, тож їм непросто «влитися» в успішний навчальний процес. До того ж наразі не працюють виробництва, заробіток студентам, особливо на старших курсах, доводиться шукати за кордоном, що теж не сприяє успішному захисту дипломів.
Та незважаючи на всі ці перешкоди, кафедра готує добрих спеціалістів, залучає молоде покоління до наукової роботи, чому дуже сприяє НДЛ-40. Її завідувач, доцент Володимир Боровець, науковець із чималим стажем, разом із колегами має дуже багато втілених розробок. Добре пам’ятає той час, коли в лабораторії працювало кілька десятків штатних працівників. Нині ж усі наукові доробки створюють силами професорсько-викладацького складу і дуже часто – на волонтерських засадах.
– Специфіка роботи кафедри пов’язана із вібраційною технікою, тож на нашому рахунку – великі і малі наукові доробки: вібросепаратори, віброущільнювачі бетонних сумішей, вібраційні транспортери, пакувальна техніка, – говорить Володимир Боровець. – Ми виготовили кілька пакувальних автоматів (останні – для пакування рідин малими дозами). Цього року для фірми «Ямула» з Рівного завершили роботу з виготовлення екструдерів для посипки на кондитерські вироби. Під керівництвом завідувача кафедри на громадських засадах зроблено вертикальний і похилий підйомники для людей з обмеженими можливостями (один функціює в Сихові, інший – на вулиці Патона). Нині для харчоблоку навчально-оздоровчого табору «Політехнік-3» у Морському відновлюємо підйомник з транспортування гарячих страв між поверхами.
Звичайно, кожне науково-дослідне розроблення потребує фінансування. Це і закупівля матеріалів, конструкторська і проектна роботи, виготовлення готового продукту, підготовка його до експлуатації тощо. Політехніки готові долучитися до створення підйомників для потребуючих людей.
– Про таких людей добре дбають на Заході. Україна у цьому плані робить незначні кроки, – вважає Ігор Кузьо. – Ми б могли долучитися до цього процесу, якби влада міста виділяла певні кошти, адже на одному ентузіазмі далеко не заїдеш. Нам у Політехніці теж не завадило би встановити підйомники для потребуючих людей, особливо в тих навчальних корпусах, де функціюють ліфти (його планують обладнати і в головному корпусі). Та ці роботи дуже дорого коштують. Наша мета – розробити свої, функційніші і дешевші транспортери, то ж дуже сподіваємося на ґрант Політехніки. Маючи кошти, могли б розробити спеціальні шафи-стелажі для архіву, бібліотеки, відділу кадрів: автоматизовано й оперативно можна було б знаходити інформацію і швидко, на вимогу, подавати потрібні документи. У нас з цього питання вже захищено дві магістерські роботи. Гордимося, що нашими пристроями користуються в оборонній, будівельній, хімічній та харчовій галузях України.