Він був людиною надзвичайно прямою та щирою, відкрито заявляв про свою позицію і твердо її обстоював. Так кажуть про Артема Белінського – випускника Інституту енергетики та систем керування Львівської політехніки. Хлопець з великими мріями та бажанням творити важливі для країни речі загинув, виконуючи службовий обов’язок, на початку жовтня.
«Артем на все мав свою думку і не боявся її висловити – цим він мені дуже запам’ятався. Навіть якщо його позиція відрізнялася від інших, він усе одно її озвучував, сміливо дискутував, казав те, що думав. Якщо на заняття приходив непідготовлений, то щиро це визнавав, не намагався якось викрутитися чи піддобритися. Потенціал у нього був чималий, навіть я часто йому казала, що він може діставати набагато вищі оцінки, працювати ліпше, проте за балами Артем ніколи не гнався. Але я бачила в ньому людину, яка неодмінно себе знайде і реалізує, бо був прямий, чесний, не терпів фальші й залишив по собі найкращі враження», – згадує про Артема доцентка кафедри теплоенергетики, теплових та атомних електричних станцій Галина Матіко.
З одногрупниками знаходив спільну мову, до кожної справи мав свій підхід, якщо брався за щось, то неодмінно доводив усе до кінця. Вже під час навчання став підзаробляти, завжди хотів бути самостійним і незалежним.
«Коли я почула, що Артем воює, то не здивувалася, бо він був готовий до серйозних рішень і якщо щось вирішував, то обов’язково виконував, тоді вже ніхто не міг його зупинити. Але також для нього важило, щоб справа була цього варта: якщо знав, що йде за правду, то був здатний на дуже відважні вчинки. А у моїй пам’яті Артем залишиться людиною чесною і прямою, зі своїми твердими переконаннями, яких неухильно дотримувався», – каже насамкінець Галина Федорівна.
Дякуємо нашому Героєві за захист! Обіцяємо завжди пам’ятати про нього!
