Зберегти природу для нащадків: професор Мальований взяв участь в обговоренні Стратегії розвитку Львівщини

Катерина Гречин, тижневик «Аудиторія»
Мирослав Мальований

У серпні відбулося громадське обговорення проекту Плану заходів 2019–2020 років Стратегії розвитку Львівської області до 2020 року, що має на меті збалансований регіональний розвиток Львівщини, підвищення якості життя й добробуту населення.

Цього року вперше керівництво області вирішило зробити громадське обговорення досягнутих результатів й спільно накреслити перспективи майбутнього. Науковці вищих закладів освіти, посадовці, громадськість області активно дискутували стосовно запровадження європейських стандартів у поводженні з відходами, збереження біорізноманіття та екології для нащадків, рекреаційного розвитку парків та біосферних резерватів тощо. Однією з проектних цілей Стратегії є «Чисте довкілля», яке передбачає реалізування ключових завдань у галузі екології. До прикладу, заплановано збудувати чи реконструювати 37 каналізаційних очисних споруд в області, реконструювати в Добромилі й Львові очисні споруди (у Львові заплановано побудувати станцію з переробки мулу). Передбачено будівництво еколого-просвітницьких візит-центрів у Яворівському й Сокальському районах, національному природному парку «Північне Поділля», реконструкцію парків у Трускавці, Жовкві, Кам’янці-Бузькій…

Завідувач кафедри екології та збалансованого природокористування Інституту сталого розвитку імені В. Чорновола професор Мирослав Мальований теж брав участь в обговоренні цієї «Стратегії...». Він зокрема доповів присутнім, що робоча група «Екологія», яку він представляє, опрацювала 32 проектні заявки. Внаслідок обговорень було відібрано 11 найважливіших, які необхідно реалізувати впродовж двох чергових років.

– Стратегія розвитку в усьому світі будується на принципах сталого розвитку, – говорить Мирослав Степанович. – Саме тому однією з умов вступу України до Євросоюзу є гармонізація наших планів і стратегій розвитку з європейськими. На жаль, нині стратегія області зовсім не відповідає цьому принципу, адже сталий розвиток передбачає гармонію трьох складових: соціальної, економічної та екологічної. Тобто, чисте довкілля мало б бути підпорядковане якості життя, а ми мали б робити все, щоб зберегти чисте довкілля для наших нащадків. Наразі все з точністю до навпаки: забезпечуємо це якісне життя собі, бо в практичному житті спотворюємо природу, доводимо її до неконтрольованого стану, безжально її знищуємо, не живемо в гармонії з природою. І все – заради наживи. Відрадно, що в половині областей України позитивні зміни вже відбулися. На Львівщині, на жаль, екологія не є шанованою, пріоритетною. Саме тому на слуханні було ухвалено рішення, що в напрацьованих робочою групою планах екологія таки стане стратегічною ціллю.

– На вашу думку, як можна вийти з цього глухого кута?

– Мабуть, треба нарешті визнати, що нині роль екології для розвитку суспільства дуже недооцінена. Вона вимагає як відповідного фінансування, так і одночасного розв’язання різних економічних і соціальних проблем. До прикладу, на громадському обговоренні проекту Плану заходів 2019–2020 років Стратегії розвитку Львівської області в порядку денному екологія стояла останнім питанням, а це багато про що говорить. Маємо у спадок багато нерозв’язаних екологічних проблем, які треба вирішувати системно. Найболючіше –очищення міста від сміття, поводження з твердими побутовими відходами, очищення стічних вод, негативні наслідки гірничо-хімічних розробок (Яворів, Стебник) та ін. Розв’язувати ці проблеми треба за конкретним планом дій, відповідною стратегією, передбачати на цю роботу фінансування й поступово їх розв’язувати. І це має бути зафіксовано в «Стратегії…». Сталий розвиток екологічної компоненти передбачає збереження здатності природи до самовідновлення. Однак, на мою думку, починати маємо зі зміни філософії мислення кожного з нас, наших підходів до збереження довкілля, інакше ніколи не позбудемося тих проблем, що накопичувалися роками. Маємо не лише прагнути до європейських стандартів – вищої якості життя, чистої екології, якісного розвитку особистості, а й долучитися до цього конкретними справами.

– Як до планів області долучаються науковці Львівської політехніки?

– Через відповідні департаменти Львівська політехніка присутня в усіх галузях розвитку області. Ми, зокрема, співпрацюємо з департаментом екології, що має найбільше інформації з екологічних проблем Львівщини. Його керівництво консультується з нами з усіх найважливіших питань: з проблем відновлення екологічної рівноваги в зоні впливу гірничо-хімічних підприємств Львівщини, рекультивації Грибовицького сміттєзвалища, утилізації осадів очисних споруд, поліпшення стану водних об’єктів тощо. Багато добрих справ для області й міста робимо самотужки. Але, як підказує практика, краще це робити у співпраці з іншими кафедрами інституту чи навіть університету. Перші кроки до такого об’єднання наукової думки ми вже зробили. Мало того, ми колективно напрацювали чимало «екологічних» проектів, які пропонуватимемо місту й області. До цієї роботи активно долучаємо наших старшокурсників. А щоб їхня допомога була якісніша, за допомогою ґрантових пропозицій намагаємося поліпшити бази лабораторних досліджень.