У студентському просторі L.I.S. відбулася традиційна зустріч «Кава з ректоркою», під час якої представники адміністрації університету поспілкувалися зі студентами та дали відповіді на актуальні запитання. Цього разу темою розмови обрали вплив студентів на вдосконалення процесів усередині університету, зокрема через участь у регулярному опитуванні «Викладач очима студентів».
У ролі спікерів на зустрічі виступили:
- Наталія Шаховська — ректорка Національного університету «Львівська політехніка»;
- Микола Логойда — проректор (напрям діяльності: навчальна робота та розвиток студентського потенціалу);
- Ірина Хомишин — проректорка (напрям діяльності: навчальна робота та якість освіти);
- Богдан Мірінчик — голова профкому студентів та аспірантів Національного університету «Львівська політехніка».
Звертаючись до студентів, Ірина Хомишин наголосила, що їхня участь в опитуваннях важлива для університету, адже основним елементом будь-якого закладу та системи освіти загалом є студент:
— Ви є тією рушійною силою, яка здатна змінювати свою освітню траєкторію та підходи до навчання. Ви маєте унікальну можливість формувати певні правила для здобуття освіти, компетентностей і навичок. Цієї осені більшість із вас, переконана, були залучені до опитувань, які проводять для студентів.
Я рада, що ви взяли участь, і ми змогли проаналізувати, зробити певні висновки для себе щодо науково-педагогічних працівників, щодо критеріїв вашого оцінювання. І закликаю вас: у подальшому через такий інструмент ви, власне, здатні створити більш комфортні умови собі й своїм друзям, які прийдуть на нову освітню програму. Будьте активні, вивчайте ті можливості, завдяки яким ви можете щось змінювати для себе. Вас почують, до вас прислухаються, і ці зміни будуть обов’язково враховані. Звертайтеся, приходьте — наші двері завжди відкриті для вас.
У нещодавньому опитуванні взяли участь 22 % студентів. Така кількість респондентів дає змогу одержати релевантні дані, на підставі яких можна зробити правдивий висновок за всіма правилами соціологічного дослідження. Ще кілька років тому кількість респондентів становила лише 8 %, тож проти такого показника активність студентів значно зросла.
Ректорка університету закликала студентів, беручи участь в опитуваннях, залишати розгорнуті відповіді, адже кожну з них вона особисто читає й аналізує.
На думку Миколи Логойди, такі опитування є одним із найдієвіших інструментів діалогу. Для університету важливо, щоб студенти пропонували, виступали з ініціативами й визначали траєкторію руху Львівської політехніки.
— Ви маєте вплив на майбутнє університету. Доносьте це до своїх одногрупників, щоб вони ще більше залучалися в життя закладу, допомагали нам разом визначати цей напрям, — зазначив проректор і озвучив студентам запитання для обговорення.
Студенти вважають, що тема, яку порушують в університеті, має бути актуальною, щоб усі були зацікавлені у вирішенні проблеми чи поліпшенні загального досвіду, пов’язаного з порушеним питанням. Також студентам важливо усвідомлювати, що участь в опитуваннях та їхні відповіді справді мають силу до змін.
Крім участі в опитуваннях студенти мають доступ до іншого дієвого механізму — впливу на освітні програми. Як це працює: основним керівником освітньої програми, який має на неї безпосередній вплив, є гарант освітньої програми. Він проводить опитування, спілкується зі студентами, стейкголдерами та роботодавцями, а іноді навіть з батьками студентів, що дає змогу виявляти й вирішувати проблеми. Якщо загальноуніверситетські опитування здебільшого націлені на загальні процеси в університеті, то гарант освітньої програми, повідомлений про конкретну проблему, здатний впливати на зміст дисциплін, їх обсяг, структурно-логічну схему та актуальність.
Також студенти можуть самостійно проводити опитування — навіть якщо вони будуть простими, паперовими, все одно матимуть вплив. Коли гарант отримує звернення, він збирає робочу групу, обговорює ту чи іншу ініціативу або виявлену проблему й обов’язково надає студентам зворотний зв’язок.
Як зазначила Наталія Шаховська, студенти також можуть впливати на те, який викладач читатиме ту чи іншу дисципліну, і наголосила, що всі, хто дотичний до університету — студенти, випускники та викладачі — відповідальні за те, якою є Львівська політехніка.
За словами Ірини Хомишин, університет створив Школу гаранта, де готують відповідних людей, щоб ті вміли фахово переконувати директорів чи завідувачів кафедр у важливості змін, які слід впровадити.
Наталія Шаховська також наголосила, що університет відкритий до пропозицій студентів щодо того, як зменшити випадки академічної недоброчесності, зокрема списування.
Микола Логойда поділився, що університет має напрацювання стратегії якісного використання штучного інтелекту та етичних норм його застосування. Також він зазначив, що навесні Мінцифри опублікує глобальні рекомендації щодо норм послуговування штучним інтелектом.
Проговорено, що протягом 2026 року в університеті, зокрема в 1-му, 2-му та 5-му навчальних корпусах, розпочнуть роботи з відновлення, теплоізоляції та ізоляції, а також налагодять роботу ліфтів. В одному з проєктів передбачено встановлення ліфта у внутрішньому дворику головного корпусу, адже доступність є одним із пріоритетних напрямів для університету.
Відповідаючи на запитання, ректорка також повідомила, що у зв’язку з тим, що дах корпусу на вулиці Підвальній, 17, перебуває в аварійному стані, кафедра графіки та мистецтва книги буде переведена в корпус на вулиці Коцюбинського, 21, де також планують відкрити центр поліграфії. Щодо ситуації з корпусом на Підвальній університет уже певний час веде переговори з містом про повне відновлення цієї будівлі. Наталія Богданівна переконана, що переговори завершаться успішно для університету.
