Професію потрібно обирати винятково за покликанням. Саме так вважає студент Інституту комп’ютерних наук та інформаційних технологій Олег Басистюк. Нещодавно хлопець здобув диплом ІІІ ступеня на Всеукраїнському конкурсі наукових робіт. Своїм секретом успіху та планами на майбутнє юнак поділився з нами.
— Чому Ви вирішили здобувати вищу освіту у Львівській політехніці?
— Оскільки я родом зі Львова, а фах для себе обрав технічний, то вибір був очевидний. До того ж, мої друзі вже вчилися в Львівській політехніці й ділилися зі мною враженнями про навчання. Тому я чітко вирішив, що хочу сюди вступити.
— Чим Вас зацікавила програма «Системи штучного інтелекту»?
— Підлітком, як і більшість дітей мого покоління, захоплювався комп’ютерами та всім, що з ним пов’язано. В якийсь момент я зрозумів, що хотів би розібратися у тому, як ця машина працює зсередини. Це все переросло у зацікавлення програмуванням.
— Розкажіть про Ваш перший рік навчання у Політехніці?
— Було незвично і по-новому. Спершу здалося, що все просто: на лекції ніхто не перевіряє домашнє завдання, не опитує. Проте дуже швидко зрозумів, що насправді роботи багато. І те, що ніхто не перевіряють, це далеко не плюс, оскільки маєш самостійно організуватися до навчання. До того ж, на першому курсі мене обрали старостою групи. Додалося ще більше організаційної роботи.
— Яким було Ваше студентське життя?
— Саме в університеті я знайшов людей, які мають спільні зі мною інтереси, майбутніх колег, друзів та такі потрібні у житті знайомства. Також варто завжди пам’ятати, що студентське життя — це не лише навчання, а ще чудові студентські подорожі, походи в гори, вечірки та заходи. Це ті спогади, які грітимуть у майбутньому.
— Як Ви розпочали роботу над дипломним проєктом?
— Почалося все, як завжди — з ідеї, що хочу зробити серйозніше дослідження у сфері комп’ютерного зору, а саме розпізнавання обличчя, оскільки до того мав декілька наукових публікацій про роботу систем комп’ютерного зору. З цією ідеєю звернувся до Наталії Шаховської, яка мене зразу ж підтримала та сказала, що зараз є чудова можливість подати роботу на Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт із галузі «Комп’ютерних наук». Після цього ми почали активну роботу і дослідження. Я дуже радий, що обрав керівником саме Наталію Богданівну, оскільки у цій роботі є і її величезний вклад. Вона завжди була готова мене проконсультувати, допомогти у пошуках потрібної літератури, порадити на етапі дослідження методів і засобів подолання проблеми розпізнавання обличчя людини, запропонувати шляхи оптимізації.
— Розкажіть, будь ласка, які труднощі виникали під час навчання?
— Мені здається, що головна перепона — це потреба у самодисципліні, а також завжди потрібно розуміти, що знання в першу чергу потрібні вам. Якщо у вашій голові будуть ці дві ідеї, то, впевнений, що з серйозними труднощами під час навчання не стикнетеся.
— Які моменти студентського життя найчастіше згадуєте?
— Часто згадую саме період навчання на першому курсі, оскільки він найбільше закарбувався у пам’яті. Також — моменти захисту курсових робіт або диплому. Проте найтепліші спогади — це відпочинок і відвідини студентських заходів та святкувань.
— Звідки черпаєте мотивацію та натхнення?
— Зараз найбільше стежу за технологічними новинками та інноваціями, проте завжди захоплювався архітектурою міст. Львів — чудове місто для такого захоплення, хіба ні? Навіть зараз беру участь у проєкті зі збереження історичного середовища.
— Яким досягненням найбільше пишаєтеся?
— Вірю, що це тільки старт. Головні досягнення ще попереду. Та є два, якими горджуся: це проходження в літню школу Y Combinator, участь у розробці LvivCityHelper Bot та перемога з цим проєктом в Оpen Data Challenge 2018.
— Що можете порадити майбутнім студентам?
— Старайтеся обирати свій фах не тільки розумом, а й серцем, оскільки це те, чим доведеться займатися в майбутньому. Це має вас мотивувати. Не розглядайте університет, як місце, де вам розкажуть все від А до Я, а як місце, де дадуть основи і навчать шукати інформацію самотужки. І найголовніше — ніколи не бійтеся змін і завжди прагніть більшого. Бажаю всім успіху.