Учені Національного університету «Львівська політехніка» досліджують не лише точні науки, а й гуманітарні.
Так, нещодавно професор кафедри архітектури та реставрації Юрій Диба видав книгу «Батьківщина святого Володимира: Волинська земля у подіях Х століття (Міждисциплінарні нариси ранньої історії Руси-України)». В ній немає відомих фактів із життя та діяльності Володимира Святославовича як володаря та хрестителя Руси, бо про це знаємо з численних публікацій та монографічних досліджень. Проте ретельне нагромадження й осмислення конкретних матеріалів у працях попередників дало змогу авторові під власним кутом зору поглянути на важливі епізоди ранньої історії Руси-України саме у світлі родоводу святого Володимира по материнській лінії. Згідно з цим дослідженням, великий князь народився у селі Будятичі в околиці пізнішої столиці Галицько-Волинської держави – міста Володимира.
Як розповідає професор кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» Святослав Терський, виявлений факт добре узгоджується з результатами археологічних досліджень, які протягом тривалого часу проводила ще одна дослідницька група з Львівської політехніки у княжому Володимирі та інших історичних центрах Волині.
Збіг наукових інтересів дав дослідникам змогу започаткувати науково-освітній проєкт із вивчення Володимира (сучасний – Володимир-Волинський) і популяризації сучасних наукових знань стосовно мало вивчених аспектів історії міста, яке протягом тривалого часу виконувало роль одного з історичних центрів Української держави, а на початку XIV ст. було фактичною столицею України, з постійним місцем перебування короля Руси та єдиного для всієї держави митрополита.
Оскільки понад тисячолітня історія міста ховає в собі чимало загадок і нерозв’язаних історичних проблем, подано низку запитів на фінансування досліджень для їх розв’язання. Наразі плідно розвиваються контакти з адміністрацією Державного історико-культурного заповідника «Стародавній Володимир» і владою Володимира-Волинського.
З метою популяризації досягнень учених Львівської політехніки, а також для розширення профорієнтаційної роботи кафедр історії, музеєзнавства та культурної спадщини й архітектури та реставрації із залучення майбутніх випускників загальноосвітніх середніх шкіл, вищих професійно-технічних училищ і коледжів для навчання на спеціальностях «Музейна, пам’яткоохоронна діяльність і культурний туризм» та «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» нещодавно, відповідно до наказу ректора університету, проводили онлайн-читання з історії Володимира.
Кульмінацією цього заходу стала зустріч із містянами Володимира, яка відбулася просто неба на території княжого дитинця в ур. «Вали». На різноманітні запитання місцевих краєзнавців, окрім вчених, які прибули із Львівської політехніки, відповіді також давали доктор історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України Володимир Александрович, кандидатка історичних наук, доцентка кафедри всесвітньої історії та філософії Волинського національного університету імені Лесі Українки Оксана Карліна та низка інших науковців.
Поточний стан вивчення різних аспектів історії Володимира демонструвала презентована під час читань нова книга професора Національного університету «Львівська політехніка» Святослава Терського «Археологія міста Володимира».
На зустрічі також були присутні студенти та викладачі Володимир-Волинського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського, учні й викладачі місцевих шкіл.
Перші публічні читання з історії Володимира виявили перспективу подальшої співпраці між Львівською політехнікою і громадою Володимира-Волинського в дослідженні та популяризації історичних знань про історико-культурні пам’ятки міста.
Варто зазначити, що ця співпраця має давнє коріння. У місті понад два десятиліття діє Навчально-консультаційний центр університету, а видавництво Політехніки 2010 року вже видавало книгу про давню історію та археологію княжого Володимира.
У перспективі домовлено про співпрацю у підготовці та виданні багатотомної збірки документів з історії Володимира-Волинського, а також у написанні першої фундаментальної книги «Історія Володимира».