Свій вагомий внесок у низку різноманітних заходів, організованих цими днями Львівською політехнікою з нагоди 204-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, зробив і Народний дім «Просвіта» Університету, провівши надзвичайно змістовний літературно-мистецький вечір «Та не однаково мені…».
Як розповідає директор Народного дому, він же режисер та постановник дійства, Заслужений працівник культури України Степан Шалата, актова зала першого навчального корпусу, де відбувся вечір, був заповнений вщерть. І що приємно – не лише політехніками, але й представниками львівської громади.
А розпочала імпрезу Народна хорова капела студентів «Гаудеамус» вічно пам’ятним Шевченковим «Заповітом» під керівництвом її незмінної диригентки Юлії Думи. Згодом народний ансамбль бандуристок «Заспів» під проводом Христини Залуцької чутливо виконав ще одну композицію на слова Тараса Григоровича – «Ой, чого ти почорніло».
Відтак «Прелюд пам’яті Шевченка» віртуозно відтворив народний камерний оркестр «Поліфонія» під управлінням Романа Кресленка. Згодом пісню на слова Кобзаря «Нащо мені чорні брови?» емоційно проспівала солістка – концертмейстер ансамблю Ольга Верхоляк. Не менш вправно композицію виконав і Народний вокальний камерний ансамбль «Аколада» під очільництвом Володимира Савицького. Слід також відзначити чудові виступи Народного хору «Орфей» (головний диригент Володимир Вівчарик, концертмейстер Ірина Биць) і Ансамблю естрадної пісні «Сузір’я» під керівництвом Оксани Спондич. А увертюру до опери Миколи Лисенка «Тарас Бульба» вправно виконав Народний симфонічний оркестр під диригуванням Романа Кресленка.
Ще однією родзинкою цього незабутнього вечора стала інсценізація поеми Кобзаря «Утоплена», яку створила Народна театральна студія «Хочу» у постановці Анастасії Непомнящої.
Світлини Йосипа Марухняка
