LVIV HR FORUM 2025: про стійкість, людський капітал і розвиток талантів

Наталія Павлишин, Центр комунікацій Львівської політехніки
Фото із форуму

У Львові відбувся LVIV HR FORUM 2025 — подія, присвячена людям, які допомагають іншим залишатися стійкими, зростати й підтримувати одне одного у час великих викликів. Форум об’єднав тих, хто формує внутрішню опору організацій — СЕО, HRD, HR-фахівців, лідерів бізнесу, представників муніципального та державного секторів.

Серед учасників ― проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Національного університету «Львівська політехніка» Микола Логойда, начальник відділу навчання і розвитку персоналу Надія Любомудрова, доценти кафедри менеджменту персоналу та адміністрування Інституту економіки і менеджменту Роксолана Винничук і Галина Бойківська,.

LVIV HR FORUM 2025 став платформою для діалогу про стійкість та розвиток людського потенціалу. Серед ключових тем, які обговорювали учасники:

  • як Хартія зміцнює людський капітал сьогодні: розблокування стійкості;
  • чи може культура бути основою стійкості міст;
  • навчання й розвиток талантів у час невизначеності;
  • створення людиноцентричної та інклюзивної екосистеми в регіонах;
  • як лідерство формує довіру, дію і витривалість команди;
  • переосмислення wellbeing у сучасних умовах.

Особливу увагу приділили підписанню Хартії стійкості людського капіталу ― комплексної системи, спрямованої на створення стійкого, інклюзивного та сталого ринку праці в Україні.

У межах форуму проректор з навчальної роботи та розвитку студентського потенціалу Національного університету «Львівська політехніка» Микола Логойда взяв участь у дискусії «Що важливіше у навчанні та розвитку талантів», де поділився досвідом університету щодо сучасних підходів до розвитку студентського потенціалу.

― Студентський потенціал ― це знання, навички, практичні вміння, компетентності, які дають змогу рухатися до успіху, ― наголосив проректор. Сьогодні університети застосовують різні підходи до розвитку здібностей студентів, залежно від їхнього типу ― освітнього, дослідницького чи прогромадського. Одним із найефективніших підходів є проєктно-орієнтоване навчання, що передбачає командну роботу над реальними завданнями. Такий формат допомагає молоді знайти своє місце в команді, розвивати навички комунікації, лідерства й критичного мислення. Ми маємо успішний досвід цифровізації громад, де студентські команди на волонтерських засадах реалізовували важливі проєкти. Це вчить працювати разом і відчувати відповідальність перед суспільством, ― зазначив Микола Логойда.

Ще один прогресивний напрям ― програми тьюторства та менторства, коли старшокурсники, випускники чи викладачі-практики стають наставниками молодших студентів. Такий формат забезпечує індивідуальний супровід і формує середовище довіри, емпатії та співпереживання.

― Це приклад особистісного наставництва, коли успішна людина показує шлях і допомагає іншим розвивати свої сильні сторони. І справді, варто зосереджуватись не на слабкостях, а на посиленні того, у чому ми найкращі, — підкреслив проректор.

Крім цього, популярними залишаються програми стажувань, що дають можливість здобути практичний досвід, а також школи лідерства, де успішні представники бізнесу й влади діляться досвідом із молоддю.

Окремо Микола Логойда звернув увагу на стартап-школи, які стають популярними як в Україні, так і у світі.

― Стартап-школи дають студентам можливість отримати реальний фідбек на свої ідеї, а часто ― і фінансування для їх реалізації. Це створює внутрішню мотивацію, віру у власні сили й стимулює рух уперед. Такі ініціативи особливо ефективні у співпраці з ІТ-бізнесом, адже дозволяють поєднати навчання з практикою, формуючи нове покоління лідерів і підприємців, ― зазначив Микола Михайлович.

Під час дискусії проректор наголосив, що сучасні університети усвідомлюють свою роль у формуванні людського капіталу:

― Це спільнота, у якій ми зростаємо, дбаємо про майбутнє і про особистісний розвиток кожного. Університети навчають і плекують цінності, підтримують громади, формують лідерів.

Микола Логойда також відзначив заклади вищої освіти з Маріуполя та Херсона, які, попри складні обставини, продовжують працювати, розвиватися й бути прикладом стійкості для інших.

― Ці університети мають цінності, бачення й місію. Вони співпереживають і відчувають відповідальність перед своїми громадами, не зупиняються попри все, ― наголосив проректор.

Прикладом ефективної взаємодії освіти та бізнесу стала співпраця Львівської політехніки з компанією E-PAM.

У межах нового проєкту сформували команди студентів за спеціалізаціями ― фронтенд, бекенд, тестування та аналітика. Відбір проходив через особисті інтерв’ю, під час яких оцінювали рівень мотивації студентів. Після цього вони долучилися до реальної роботи в компанії.

― Ми бачимо, що університети та бізнес активно шукають спільні рішення для створення нових моделей взаємодії та підготовки талантів. Це дозволяє не лише розвивати студентів, а й формувати основу для стійкого розвитку країни, ― підсумував Микола Логойда.

Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму Фото із форуму