У Національному університеті «Львівська політехніка» в межах семінару-практикуму «Планування та фінансування, облік і звітність, кадри і зарплата, майнові відносини у закладах вищої освіти» розглянули два важливі питання: нарахування лікарняних та оподаткування грантів і доходів, які отримали викладачі за кордоном.
Першою виступала Ольга Оприско, начальниця відділу перевірки правильності розрахунку розміру страхових виплат у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг. Другим доповідь представив Володимир Коваль, начальник управління оподаткування фізичних осіб у Львівській області.
Ольга Оприско: найпоширеніша помилка — визначення розрахункового періоду
У своїй доповіді Ольга Оприско зосередилася на практичних аспектах застосування Закону України № 1105 та Порядку № 1266, до яких нещодавно внесено зміни. Вона наголосила, що, попри усталені механізми розрахунку страхових виплат, університети допускають типові помилки.
За словами Ольги Оприско, саме неправильне визначення розрахункового періоду найчастіше стає причиною хибних нарахувань. Особливо це стосується тривалих періодів непрацездатності, коли працівник перебуває на лікуванні місяцями та проходить медичну експертизу для встановлення групи інвалідності.
— Якщо бачите, що лікарняний триває довго, обов’язково уточнюйте у працівника, чи його скеровують на комісію, питайте, чи вже є висновок. Також з’ясуйте, чи має він витяг про встановлення інвалідності і яка там дата. Це важливо, бо згідно зі статтею 15 Закону № 1105 лікарняні оплачуються включно до дня, що передує даті встановлення групи інвалідності. Тобто, якщо лікарняний видано до 10 числа, а групу встановили 3-го, оплаті підлягає період лише до 2-го числа, — пояснила доповідачка.
Вона також додала, що комісія може ухвалити рішення трьох типів: встановити групу інвалідності, продовжити лікування або тимчасово зупинити роботу без визначення групи. Якщо у висновку не зазначено, на який строк продовжено лікування, бухгалтер орієнтується на дату огляду, але не більш ніж на 120 днів безперервного лікарняного (виняток — туберкульоз, де дозволено до 10 місяців).
Догляд за дитиною: ключові нюанси
Ще одним важливим аспектом обговорення стала оплата лікарняних з догляду за дитиною. Ольга Оприско нагадала, що такі листки непрацездатності оплачуються з першого дня за рахунок Пенсійного фонду. Проте на практиці виникають типові ситуації, які призводять до переплат.
— Буває, що лікарняні відкривають частинами — по 5 чи 7 днів. Якщо це амбулаторне лікування, оплачувати можна не більш ніж 14 днів. Але оскільки всі ці листки часто є одним страховим випадком, бухгалтерія інколи оплачує більше днів, тож на це варто звертати увагу, — наголосила спікерка.
Допомога на поховання
Особливу увагу Ольга Оприско звернула на ситуації, які стосуються оформлення допомоги на поховання. Проблема полягає в тому, що родичі подають не той документ — замість витягу про смерть для отримання допомоги приносять загальний витяг про реєстрацію смерті. Це призводить до подвійних виплат: родичі вже могли отримати допомогу в Пенсійному фонді (наприклад, якщо померлий був пенсіонером за віком або через інвалідність), але підприємство, на якому працював померлий, додатково нараховує кошти.
— Тому обов’язково перевіряйте документ: він має містити позначку для отримання допомоги на поховання. Якщо цього немає — виплата не здійснюється, — зауважила Ольга Оприско.
Володимир Коваль: гранти та податки
Після розгляду питання про соціальне страхування виступив Володимир Коваль. Він окреслив два ключові питання: оподаткування грантів і декларування доходів викладачів, отриманих за кордоном.
Коли гранти оподатковуються?
Спікер наголосив, що поняття гранту чітко визначене Податковим кодексом, однак у практиці університетів досі трапляються непорозуміння.
— Чимало закладів думають, що будь-які грантові надходження не оподатковуються. Насправді пільга стосується лише тих коштів, які проходять через визначені державою фонди: Український культурний фонд, Фонд розвитку підприємництва, Український молодіжний та Український ветеранський фонди, — зазначив Володимир Коваль.
Якщо грант надходить від інших благодійних чи міжнародних організацій, він вважається оподатковуваним доходом фізичної особи. Університети зобов’язані попереджати отримувачів про необхідність подання річної декларації.
Іноземні гранти = іноземний дохід
— Особливо важливим є питання, коли грант надає міжнародна організація, не зареєстрована в Україні. У такому разі цей дохід класифікується як іноземний, і податки доведеться сплачувати. Ставки становлять 18 % ПДФО та 5 % військового збору, — повідомив доповідач.
Чому викладачі мають подавати декларацію після поїздок за кордон?
Наступним розглядали питання іноземних доходів викладачів: оплата лекцій, участь у конференціях, наукових програмах тощо.
— Дуже багато викладачів беруть у податковій довідку про резидентство України й користуються правом не оподатковувати дохід у країні, де читають лекції. Але після повернення в Україну декларації не подають. Це порушення, — наголосив Володимир Коваль.
Навіть якщо податок сплачено за кордоном, декларація все одно потрібна. За наявності міжнародних угод про уникнення подвійного оподаткування сплачений податок може бути зарахований, однак лише за умови, що викладач надасть довідку від податкової служби відповідної країни, а не від університету чи організатора конференції. Під час воєнного стану також обов’язковою є сплата 5 % військового збору. Крім того, варто зазначити, що, коли іноземна податкова не може видати довідку до 1 травня, платник має право подати заяву про перенесення терміну декларування — до кінця року.
