У межах програми «Гостьовий лектор» катедра української мови Львівської політехніки приймала дослідницю з Великобританії – Надію Пашкову, кандидатку філологічних наук, лекторку української мови та літератури в Спілці українських вчителів та освітян (Лондон).
Протягом шести днів – з 23 до 28 травня 2025 року – пані Надія Пашкова прочитала п’ять онлайн-лекцій для студентів спеціальностей «Філологія» та «Журналістика». Виступи були інтегровані в курс «Сучасна українська мова» і охоплювали широке коло питань, пов’язаних із функціюванням мови в сучасному суспільстві, її роллю як носія культури, засобу комунікації та формування ідентичности.
Тематика лекцій охопила такі напрями: функціювання мови в культурно-інформаційному просторі; поняття мовного престижу та чинники його формування; буттєві, духовні, культуроносні, пізнавальні та виховні функції мови; образи дому й порогу як символів у мові, традиції та обрядовости українців.
Усі лекції було прочитано в дистанційному форматі, що дало змогу ефективно поєднати академічну якість викладання з міжнародним досвідом і міжкультурною перспективою.
Студентські відгуки свідчать про потребу в такого штибу лекціях, оскільки розширюють у майбутньому спектр вибору їхніх наукових досліджень. До прикладу, про лекції ділиться своїми враженнями студентка групи ФЛ-11 Марків Марічка: «Я була вражена від глибини наукових досліджень п. Надії, адже щоб з’ясувати етимологію лексеми хата, історію її лексичного та символічного значень на широкому слов’яно-балканському етнокультурному тлі, треба було опрацювати багато праць, і не лише українських лінгвістів. Лекторка цікаво й захопливо подавала матеріал, залучивши до аналізу низку словників (історичних, етимологічних, фразеологічних та діалектних). Я усвідомила, що наукові дослідження вимагають насамперед посидючості, а також потреби в опануванні кількох слов’янських та європейських мов. Окреме дякую за тлумачення походження фразеологізмів зі словом поріг… І справді майже кожен із нас знає «Без Бога ні до порога». Але мало хто задумувався, над тим, чому люди не кажуть: «Без Бога ні до хвіртки (ні до воріт чи ні до дверей)»? А саме «…до ПОРОГА». І справді, чому саме цей невеличкий елемент української хати використовують у стійких словосполученнях? Відповідь узагальнила лекторка: «Поріг – це кордон твоєї оселі, твій захист від зовнішнього світу. Недарма ж кажуть: «Мій дім – моя фортеця». А Шевченкове «у своїй хаті своя сила, своя правда і воля святая...». У своїй хаті і стіни тебе захищають, і рідні тобі допомагають, і Ти можеш відпочити та відновитися фізично й духовно. А ще тебе захищає Бог, Творець. І душі наших предків...».
Отож, реалізація програми «Гостьовий лектор» сприяла збагаченню фахових знань студентів, розширенню їхнього уявлення про мовне буття українців та актуалізувала теми національної ідентичности в лінгвістичному й культурному вимірах.
Безперечно, такі ініціативи відкривають нові горизонти для міжнародного академічного обміну, сприяють інтернаціоналізації гуманітарної освіти та зміцнюють єдність української спільноти у світі.
