Бакалаврська освітня програма «Культурна спадщина: використання та промоція» — це вибір тих, хто прагне поєднати вивчення історії, культурної спадщини й туризму. Програма навчає працювати з історико-культурною спадщиною сучасно та професійно: досліджувати, писати наукові й популярні статті, створювати мистецькі проєкти, організовувати екскурсійні тури, співпрацювати з музеями, громадами та медіа, здійснювати маркетинг і PR у культурній сфері. Вона також допоможе розвинути творче мислення, аналітичні здібності та напрацювати навички ефективної комунікації.
Історико-культурна спадщина оточує нас повсякчас. Однак важливо не лише її помічати, а й уміти працювати з нею професійно, щоб спрямовувати її потенціал у правильне русло. Часто без фахового підходу наша спадщина залишається невикористаною. Ця програма навчає, як зробити історію та культуру активним ресурсом для суспільних змін. Випускники спеціальності працюють в органах управління культурною спадщиною, освітніх закладах, міжнародних структурах, туристичній сфері, музеях, галереях та інших історико-культурних інституціях.
Про можливості, які відкриває навчання за програмою «Культурна спадщина: використання та промоція», розповідає завідувач кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини, доцент Іван Хома. Саме ця кафедра забезпечує підготовку фахівців за цією освітньою програмою:
— Культурна спадщина — це галузь, яка є захопливою та багатоконтекстною для вивчення. Завжди для себе можна відкрити щось нове, прорефлексувати щодо певної проблематики. Попри те, що це гуманітарна спеціальність, ми навчаємо не тільки теоретичної складової. Упродовж навчання студенти опановують курси з історії України та Європи, сакральної спадщини, туристичних ресурсів. Опанування навчальних курсів супроводжується відвідуванням десятків музеїв. Студенти ознайомлюються з особливостями побудови музейної експозиції, науково-фондової роботи, беруть участь у практичних заняттях, виїзних школах та культурних ініціативах, набуваючи реального досвіду роботи в галузі.
До навчального процесу залучені викладачі, які працюють у культурній галузі та відмінно себе зарекомендували. Зокрема, доцентом кафедри є Василь Банах, який упродовж 25 років працює у Львівському музеї історії релігії. Викладають також директор історичного музею Роман Чмелик і президент Благодійного фонду «Збереження історико-архітектурної спадщини міста Львова», віцепрезидент Українського комітету ICOMOS Андрій Салюк. До слова, серед викладачів є й фахівці, які поєднують науково-педагогічну діяльність із підприємництвом: доцент кафедри Ярослав Лисейко — засновник приватної агенції історичних досліджень, що проводить пошук генеалогій на професійному рівні. Деякі викладачі відкрили власні ФОПи й успішно працюють у сфері культурного туризму: доценти Світлана Муравська та Орест Лильо вже близько десяти років ведуть екскурсійну діяльність. Завдяки цьому в навчальному процесі викладачі роблять особливий акцент на тому, як здобуті в університеті знання застосувати на практиці, що дає змогу зростати фахово та світоглядно.
Упродовж існування спеціальності вже назбиралися десятки успішних кар’єрних кейсів випускників. Наприклад, випускник магістерської програми Василь Ільницький — директор Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника; Тарас Василик — директор Гусятинського краєзнавчого музею; Ірина Спичак — завідувачка Музею історії електрифікації Львівщини; Ярина Демська — старша наукова співробітниця історико-культурного заповідника «Стільське городище»; Оксана Сальнікова — старша наукова співробітниця історико-культурного заповідника «Поле Полтавської битви»; Святослав Іваньо завершив три рівні вищої освіти, успішно захистив дисертацію та нині обіймає посаду асистента кафедри. Слід зазначити, що велика кількість студентів розпочинає свою професійну кар’єру ще під час навчання. Викладачі кафедри завжди радіють, коли студенти застосовують свої знання, вміння та навички у практичній площині.
Студенти освітньої програми мають неабиякі можливості для багатовекторного зростання. Нещодавно студентка 4-го курсу Анна Сірик взяла участь у ХХІ Східній зимовій школі у Варшавському університеті. У межах цього заходу дівчина представила свій реферат і презентацію на тему «Відбудова культурної спадщини після війни: європейський досвід та український контекст». Студентка магістерської програми Ольга Волкова стала учасницею міжнародного молодіжного обміну «Історія людства» за фінансування програми Erasmus+, який відбувався 8–16 вересня 2024 року в мальовничому містечку Звардонь (Бескидські гори, Польща). Упродовж останніх трьох років студенти спеціальності брали участь у Літній школі «Культурна спадщина пограниччя для сталого розвитку місцевих громад». Ця подія є одним з етапів реалізації міжнародного проєкту програми Erasmus+ напряму Жан Моне модуля «Поширюючи культурну спадщину на українсько-польському прикордонні: європейський вимір та локальні практики». Кафедра ІМКС є співорганізатором Всеукраїнської акції «SOS — Історична пам’ятка: досліджуємо та зберігаємо разом». Акція має на меті стимулювати інтерес і дбайливе ставлення молоді до збереження історико-культурної спадщини місцевої громади, розвиток партнерства школи та громади у справі її охорони й популяризації. Разом із Львівською політехнікою цей конкурс організовує Всеукраїнська асоціація викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» у межах європейської мережі молодіжних історичних конкурсів EUSTORY.
У межах кафедральних міжнародних проєктів для студентів освітньої програми систематично виступали з доповідями провідні фахівці: Лінда Норріс — американська експертка музейної справи, директорка Міжнародної коаліції місць сумління (International Coalition of Sites of Conscience), Ріта Грінвальде та Еліна Гайліте — наукові співробітниці Інституту літератури, фольклору та мистецтва Університету Латвії, Берріс Куцмані — австрійський історик, доктор філософії та інші.
Кафедра дбає про якнайкращі можливості для працевлаштування студентів і випускників. У зв’язку з цим систематично проводять круглі столи, у роботі яких беруть участь представники провідних музейних і пам’яткоохоронних закладів Львова: Львівського музею історії релігії, Львівського історичного музею, Музею «Територія терору», Музею етнографії та художнього промислу, Музично-меморіального музею Соломії Крушельницької, Державного меморіального музею Михайла Грушевського та інших. Під час таких заходів обговорюють питання особливостей організації студентської практики, проблеми професіоналізації спеціальності, інтерактивне навчання в локаціях музеїв і впровадження новітніх технологій у музейній справі.
Щороку кафедра організовує міжнародну науково-практичну конференцію, присвячену проблемним питанням збереження культурної спадщини. Під час останнього заходу відбулося понад 40 виступів, зокрема й студентів різних курсів.
Важливою складовою у процесі навчання студентів є їхній світоглядний розвиток. Академічна підготовка супроводжується формуванням свідомої громадянської позиції. Від початку повномасштабного вторгнення студенти та викладачі активно допомагають військовим: організовують плетіння маскувальних сіток і проводять благодійні заходи для збору коштів на потреби захисників. До слова, викладачі кафедри Роман Кузьмин і Тарас Ковалевич з перших днів повномасштабного вторгнення добровільно стали на захист України від російських окупантів. Пам’ятаємо магістранта Антона Калиняка, який також добровольцем пішов захищати свою країну і героїчно загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині, накривши собою пораненого побратима під артилерійським обстрілом.
Крім навчання студенти ОП «Культурна спадщина: використання та промоція» мають можливість долучатися до різноманітних заходів, які організовує профбюро. Це спортивні турніри, спільні поїздки на бази відпочинку Політехніки з навчально-рекреаційною метою, а також традиційні щорічні фестивалі «Осінь Політехніки» та «Весна Політехніки». Ці події створюють особливу атмосферу, яка дає змогу в повному обсязі відчути ритм навчання в університеті. Учасники різних гуртків Львівської політехніки, зокрема Народної хорової капели «Гаудеамус», Народного ансамблю бандуристів «Заспів» та інших, регулярно представляють університет на міжнародних конкурсах, посідаючи призові місця та прославляючи Львівську політехніку за кордоном.
На кафедрі є настільний футбол, і у вільний від занять час студенти можуть змагатися з викладачами, організовуючи турніри. Для викладачів важливо, щоб кожен студент почувався комфортно в університетському середовищі, адже саме позитивна атмосфера створює передумови для творчого, інтелектуального та особистісного зростання. Варто також відзначити студентську ініціативу, яку підтримали викладачі: на кафедрі створено спільну книжкову полицю, де кожен може взяти або залишити книгу. Тому завжди є спільні теми для обговорення.
— Студенти мають усі можливості, щоб проявити себе. Наприклад, пригадую, кілька років тому, ще до повномасштабного вторгнення, студенти запропонували організувати вечірній бал у Музеї історії релігії. Кафедра підтримала цю ініціативу. Було справді гарно, нестандартно й невимушено, — розповідає завідувач кафедри, — а для молоді це хороший варіант, щоб ближче познайомитись і знайти спільну мову.
Кафедра завжди підтримує ініціативи студентів, особливо ті, що сприяють розвитку освітнього та культурного середовища. Нещодавно постала потреба активніше вести кафедральні сторінки в соціальних мережах. Під час спільного обговорення студенти з ентузіазмом відгукнулися на цю пропозицію. Нині вони активно ведуть сторінку в Instagram, а також створили акаунт у TikTok. Їхня робота вже дає вагомі результати: за кілька місяців сторінки набрали сотні тисяч переглядів. Окремі відеоролики викликають широкий суспільний резонанс і стимулюють рефлексію навколо складних тем української історії. Для самих студентів це також чудова нагода повправлятися в навичках комунікації, менеджменту та PR.
Кафедра історії, музеєзнавства та культурної спадщини пропонує можливості для навчання на всіх рівнях освіти — від бакалаврату до доктора філософії. Студент, який зацікавився науковими дослідженнями, може вступати до аспірантури та працювати над написанням дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня доктора філософії в галузі історії та археології, що сприяє побудові успішної наукової кар’єри. Конкурентне середовище мотивує студентів до професійного вдосконалення й особистісного зростання.
— Абітурієнтам, які ще не визначилися зі спеціальністю, можу дати пораду, що завжди буде актуальною: слухайте своє серце — воно вас не підведе, — наголосив завідувач кафедри. — Проаналізуйте, що вас захоплює, що викликає щире зацікавлення. Якщо прагнете працювати з людьми, громадами, історією та культурною спадщиною, якщо вам імпонує гармонійне поєднання теорії і практики — тоді наша освітня програма стане для вас справжнім простором розвитку. Ми готуємо фахівців, які не просто здобувають знання, а формують досвід, контакти та цілісне бачення свого професійного шляху. Врешті-решт, надзвичайно важливо опинитись у правильному місці й у правильний час — у тому середовищі, яке допоможе розкрити ваш потенціал.
