4 червня на базі кафедри маркетингу і логістики Львівської політехніки відбувся круглий стіл на тему «Формування культури академічної доброчесності в освітньому середовищі». Захід об’єднав представників академічної спільноти Львова та Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.
Модерував обговорення круглого столу — зав. кафедри маркетингу і логістики Назар Глинський. Серед доповідачів були провідні науковці та управлінці: Михайло Гончар — директор Інституту економіки і менеджменту, Олег Кузьмін — голова Вченої ради ІНЕМ, Павло Гориславець — керівник сектору моніторингу внутрішньої системи забезпечення якості освіти Львівської політехніки, Анастасія Вакарчук — голова Первинної профспілкової організації студентів та аспірантів Львівської політехніки, Оксана Стецюк — членкиня Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, кандидат географічних наук, Маріанна Пиріг — керівниця Наукового відділу Українського католицького університету.
Метою заходу було обговорення викликів та найкращих практик реалізації принципів академічної доброчесності у вищій освіті.
Ця зустріч стала платформою для взаємодії між адміністративним керівництвом університетів, викладачами, студентами, а також експертами з якості освіти. Учасники аналізували наявні проблеми та спільно працювали над пошуком реальних шляхів їх вирішення.
Першою виступила Оксана Стецюк ― доцентка та членкиня Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Вона підкреслила, що академічна доброчесність ― це не просто дотримання правил, а ціла система цінностей: чесність, довіра, повага, відповідальність справедливість і навіть мужність.
Доповідачка згадала важливі документи, які формують основу доброчесної освіти, зокрема Закон України «Про освіту», де в статті 42 чітко прописано, що академічна доброчесність це комплекс етичних принципів, норм, яких повинні дотримуватись усі учасники освітнього процесу. І тут мова не лише про студентів, а й про викладачів і науковців.
Мова також йшла про національне законодавство, репозитарій наукових текстів, боротьбу з плагіатом і роль Комітету з питань етики. У 2024 році до агентства надійшло 49 звернень щодо недоброчесності в дисертаціях і це підтверджує, що тема залишається ще актуальною.
Як УКУ вибудовує політику доброчесності: системно, ясно і з акцентом на студентів.
Цікавою і дуже практичною була промова Маріанни Пиріг, керівниці Наукового відділу Українського католицького університету. Вона поділилася досвідом створення політики академічної доброчесності в УКУ і видно, що підхід там дійсно системний.
Університет використовує системи для перевірки текстів, зберігає всі кваліфікаційні роботи у власному репозитарії та чітко прописує відповідальність за порушення навіть у контрактах. Питання академічної етики обговорюють уже до першої сесії, і студенти, і викладачі з самого початку розуміють, що це важливо.
Особливо вразив підхід до штучного інтелекту в УКУ, вже формують окрему політику стосовно його використання. Теж звертають увагу на самоплагіат, обман та інші менш очевидні порушення.
Найважливіше це доброчесність, тут не просто перевірка на унікальність, тут глибше розуміння, що це про повагу до чужої праці, а також відповідальність за свою. Студентське самоврядування теж активно бере участь у проєктах з популяризації доброчесності і це доводить, що змінювати культуру можна разом.
Про ситуацію у Львівській політехніці розповів Павло Гориславець ― керівник сектору моніторингу якості освіти у Львівській політехніці, він окреслив труднощі з якими стикаються університети, тобто списування, самоплагіат, фальсифікація результатів. Причини прості: брак знань про доброчесність, тиск на результати та відсутність контролю.
Водночас Львівська політехніка активно працює над поліпшенням ситуації. Створено Комісію з академічної доброчесності також оновлюються внутрішні положення, проводяться лекції і різноманітні тренінги, розробляються аналітичні панелі для викладачів, курси з етики та залучаються студенти до обговорень. Є теж і сучасні підходи, такі як: перевірка на плагіат, аналіз текстів на ШІ, політика не лише покарання, а і виправлення помилок.
Анастасія Вакарчук, голова профспілкової організації студентів та аспірантів Львівської політехніки, у своїй чесній доповіді наголосила, що академічна доброчесність - це спільна відповідальність.
Спікерка наголосила, що академічна доброчесність не набір правил, а жива взаємодія між трьома рівнями: педагогом, здобувачем освіти й університетом. Здобувачі повинні свідомо обрати фах, навчитися організовувати свій час і не боятись помилятися. Педагог має бути відкритим до діалогу, зацікавленим у вирішенні, гнучким до змін. А сам університет ― творити середовище, де є довіра, гнучкість, заохочення та відповідальність.
Під час заходу круглого столу «Формування культури академічної доброчесності в освітньому середовищі» представники з різних ЗВО поділилися своїми викликами, досвідом і новими підходами до забезпечення академічної доброчесності у вищій освіті. Захід став платформою для відкритої дискусії про реальні інструменти, внутрішні політики, нові загрози та найголовніше ― відповідальність всіх учасників освітнього процесу.
