На другому поверсі головного корпусу університету, біля різдвяної ялинки, відбулося святкове дійство: творчі колективи виконували колядки, а оркестр дарував слухачам знайомі композиції.
Захід вітальним словом розпочав капелан університету о. Юрій Остапюк, який наголосив, що коляда є мовою любові:
— Сьогодні моїм словом я хочу звернути увагу на те, що коляда — це також мова. І завдяки цій мові ми говоримо про Того, Хто довірив себе нам, людям. Це Ісус з Назарету, Ісус Христос. Тому коляда буде сьогодні тут звучати в різній обробці — і в класичній, думаю, що і не в класичній, а в сучасній мові коляди. Я хочу всім вам побажати, щоб, коли будемо колядувати всі спільно, разом, слухаючи, переживаючи, ми згадували, що це є мова любові, довіри, і сьогодні, в час війни, також надії. Тому нехай ця коляда — це буде мова любові, яка торкає кожного тут присутнього і присутню, а відтак торкає й добрий стосунок одне з одним. Бо колядою від хати до хати завжди ділилися і про народження Ісуса Христа, і про те, що кожна людина є цінною. Нехай ця мова коляди буде пригадуванням нам усім, що ми є важливі й цінні на цій землі — нашій землі, українській землі. А відтак нехай ця коляда також від цього місця ще не завершує стихати. Нагадую, що ми колядуємо аж до 1 лютого. Тож можна багато розказати про любов — як Бога до людини, як людини до людини, а відтак до свого серця. Тому нехай ця коляда звучить сьогодні голосно, дзвінко, гучно. І щоб ми всі разом так голосно, дзвінко й гучно колядували, звіщаючи народження нашого Спасителя. Христос Рождається!
У святковій програмі взяли участь творчі колективи Народного дому «Просвіта», які об’єднали музику, спів і театральну дію в цілісне різдвяне дійство. Оркестр, ансамбль бандуристок і хори наповнили простір колядою, а актори додали події настрою та символізму, перетворивши концерт на радісну історію, що розгорнулася в стінах нашого університету.
Такі заходи давно стали добрим звичаєм, адже Львівська політехніка не лише береже і плекає традиції, а й щороку наповнює їх живим змістом, залучаючи мистецькі колективи та університетську спільноту до спільного переживання свята — теплого й щирого, українського.
