До речі, назву кафедри запропонував директор Інституту економіки та менеджменту, доктор економічних наук, професор Олег Кузьмін. Гріх було б не мати такої кафедри з огляду на науковий потенціал львівської економічної школи, географічне розташування нашого регіону і, звичайно, пришвидшену євроінтеграцію саме останніми роками.
Свій перший маленький ювілей колектив кафедри відзначив проведенням ІІІ Міжнародного науково-практичного симпозіуму «Проблеми управління зовнішньоекономічною та митною діяльністю в умовах євроасоціації». Вітальне слово виголосив ректор Львівської політехніки професор Юрій Бобало. Він зазначив, що цей поважний захід відбувається у межах відзначення 200-річчя Університету і проведення Наукових фестин.
Ректор наголосив, що Львівська політехніка є активним учасником євроінтеграційних процесів, оскільки підтримує давню ефективну співпрацю з провідними університетами Європи, насамперед Польщі та Німеччини. Ця співпраця полягає у розвитку академічної мобільності студентів і викладачів, навчання за системою подвійних дипломів, спільних наукових розробок у межах грантових програм. Освіта і наука – це сьогодні потужний рушій прогресу і розвитку економіки у глобальному вимірі.
Цілком природно, що вітальне слово промовила і виступила з першою доповіддю народний депутат України, голова підкомітету з питань регіонального та транскордонного співробітництва між Україною та країнами ЄС Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції, кандидат економічних наук, доцент Оксана Юринець. Вона, зокрема, наголосила на тому, що євроінтеграція – це не тільки уніфікація нормативно-правової бази, спрощення митних процедур, безвізовий режим. Європейський цивілізований шлях стосується і соціальних аспектів, взаємозбагачення культур і духовних цінностей народів, підвищення якості життя населення у нашому спільному європейському домі. Наше наближення до Європи – це комплекс заходів, які стосуються різних сфер: оподаткування, митної справи, технічних стандартів, оцінки відповідності, започаткування і припинення підприємницької діяльності, реформування усієї економічної системи України.
Ми вирішили назвати усіх учасників симпозіуму, щоб засвідчити його рівень і наскільки тема дискусій була близькою до потреб реальної економіки. Це, зокрема, Роман Филипів – директор департаменту економічної політики Львівської облдержадміністрації, Ольга Сивак – начальник управління зовнішньоекономічних відносин та інвестицій Львівської міської ради. Тарас Кицмей – співзасновник і член ради директорів компанії «SoftServe», Андрій Тодощук – заступник начальника Львівської митниці, Володимир Коруд – віце-президент Львівської торгово-промислової палати, начальник управління міжнародних економічних звязків, Олександр Прокопюк – ректор Вищої економічної школи у Білостоку (Республіка Польща), Ольга Нагорічна – заступник директора Науково-дослідного інституту фіскальної політики з наукової роботи Університету державної фіскальної служби України, Ніколетт Іллейш – переможець Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт, студентка кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності.
Це – учасники дискусії на тему: «Адаптація механізмів державного регулювання ЗЕД та митної діяльності в умовах Євроасоціації». Її модератором був директор Інституту економіки і менеджменту, доктор економічних наук, професор Олег Кузьмін.
Друга секція обговорювала проблематику «Перспектив розвитку ЗЕД бізнес-структур в умовах імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». На цій дискусії модераторами були – завідувач кафедри зовнішньоекономічної та митної діяльності, доктор економічних наук, професор Ольга Мельник та народний депутат України Оксана Юринець. У зацікавленій розмові взяли участь професор Світалана Іщук – завідувач відділу розвитку виробничої сфери регіону та інвестицій ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М.І. Долішнього НАН України», адвокат Антон Подільчак – голова координаційної ради Західноукраїнської філії Європейської Бізнес Асоціації, керуючий партнер «Advice Group», Тарас Побережний – начальник відділу зовнішньоекономічної діяльності Торгового дому «Галка», Ігор Процик – менеджер зовнішньоекономічної діяльності ТзОВ «Бадер Україна», Руслан Велещук – директор ТОВ «Грін Лайт ЛТД», Максим Войцеховський – керівник напряму з надання податкових та юридичних консультаційних послуг КПГ у Західній Україні, Анастасія Гаряча – переможець Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт.
Після завершення симпозіуму ми поспілкувалися із завідувачем кафедри професором Ольгою Мельник.
– Що зараз являє собою кафедра, чи міцно вже встали на ноги?
– Нині у нас на кафедрі працює 27 науково-педагогічних працівників, з них – 21 кандидат і два доктори наук. Майже усі володіють англійською мовою з огляду на специфіку нашої роботи. Дехто інтенсивно вивчає мову. Річ у тім, що на нашій кафедрі 17 дисциплін викладають англійською мовою. Ми є випускова кафедра за спеціальністю «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», у межах якої маємо три спеціалізації «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності», «Управління митною діяльністю» та «Управління міжнародною туристичною діяльністю». Два роки тому ліцензували на кафедрі спеціальність «Прикладна економіка». Вона спрямована на підготовку економістів-аналітиків. Особливо великий попит на неї у фахівців ІТ-сфери, комп’ютерників, програмістів, які прагнуть збагатити себе економічними знаннями, щоб створювати якомога краще бізнес-програмне забезпечення. Думаю, що головний критерій оцінки нашої роботи – це те, що усі наші випускники знаходять роботу за спеціальністю, і ми маємо про них добрі відгуки.
– Мені б хотілося, щоб ця публікація зацікавила якомога більше коло читачів. Ні для кого не секрет, що тема митної справи, інвестиційного клімату, податкової системи викликає занепокоєння багатьох людей. Про це, як кажуть, не говорить тільки ледачий. Поділіться своїми думками з цього приводу.
– На нашому симпозіумі ми не оминали гострих кутів. Йшлося і про проблеми корупції, хабарництва, податкового тиску. Але я все-таки почну з позитиву. Вимоги Європейського Союзу в контексті імплементації Угоди між Україною та ЄС створили чимало реальних спрощень для бізнесу у митній сфері. Відтепер митниця видає безоплатні сертифікати «EUR-1». Це сертифікат походження для тих товарів, які експортуються з нашої країни у Євросоюз. Раніше такі сертифікати видавала Торгово-промислова палата, і вони були платними.
Другий момент. Це надання вітчизняним суб’єктам ЗЕД так званого статусу схваленого або уповноваженого експортера. Цей статус надає більшої автономності суб’єктам ЗЕД щодо визначення походження товару.
Третій момент. В Україні запрацювала система автоматичного використання тарифних квот для експорту в Євросоюз. Переважно це сільськогосподарська продукція, яка в умовах визначених кількісних обмежень може експортуватися у Євросоюз за нульовими або преференційними митами. Цей процес є автоматизованим. Будь-який суб’єкт ЗЕД бачить в онлайн-режимі, які квоти ще невикористані і в межах цих квот здійснює митне оформлення свого товару. Квоти відкриваються за принципом «Перший зайшов – перший отримав». Цей автоматизований процес виключає будь-яке зовнішнє втручання.
Важливою справою стало скасування оформлення ліцензій на митно-брокерську діяльність. Тепер здійснення митного оформлення може виконувати будь-який фахівець бізнесу, який вважає, що він має належні знання і кваліфікацію. Відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС були запроваджені громадські ради при митницях. Можна по-різному оцінювати їхню ефективність. Але це все-таки можливість впливати на діяльність митних органів і контролювати їх.
Варто згадати і про те, що на сайті Львівської ОДА розміщено інтерактивні карти міжнародних пунктів пропуску та митних постів. Вони дають змогу побачити наявні черги, маневрувати, де саме краще перетинати кордон зі своїм товаром. Буквально з лютого цього року на Львівщині працює у порядку експерименту один з цілодобових митних постів. Будь-який суб’єкт ЗЕД з усієї України може їхати, скажімо, з Польщі і вночі здійснити митне оформлення товару без додаткової оплати.
– Якщо говорити про інвестиційну привабливість, то все більше і більше західних партнерів звертають увагу на Західну Україну. Думаю. що справа не лише у дешевій робочій силі...
– Є чимало факторів. Ми близькі до кордонів з Євросоюзом. У нас добра інфраструктура. У Галичині чимало високоосвічених працьовитих інженерів, робітників. Зрештою, ми подалі від війни. А ще багато важить ставлення місцевої влади до зарубіжного бізнесу. На Львівщині за останній рік відкрито майже 50 виробництв. В обласній державній адміністрації створено службу супроводу інвестора, яка реально працює і допомагає інвесторам відкривати підприємства: пошук земельної ділянки, реєстрація, підведення інженерних комунікацій тощо.
– Пані Ольго, читач не повірить. що у нас все так добре. Треба прямо говорити про корупцію, хабарництво. Відома справа Романа Насірова...
– Якщо говорити про корупцію на митниці, то це проблема не стільки місцевих митних осередків, а значно вищих інстанцій. Кожного хабарника за руку не зловиш. Думаю, уряд, місцеві органи влади, громадянське суспільство прагнуть вибити підґрунтя, яке живить такі ганебні явища. Створити такі умови ЗЕД, митної справи, будь-якого бізнесу, щоб від чиновника мало що залежало. Щодо податкового тиску. У нас декларували мораторій на перевірки малого і середнього бізнесу. Перевірки мають бути переважно документальними, без «наїздів» і блокування роботи підприємств. Але бізнесмени продовжують скаржитися на свавілля фіскальних органів, і далі відбувається авансова сплата податку на прибуток. Прибутку ще немає, а кошти вже вимагають. І далі є великі проблеми з поверненням ПДВ, що вимиває значні обігові кошти в експортерів.
– Розкажіть коротенько про себе.
– Народилася я 1980 року у Львові. Батьки мої закінчували Львівську політехніку. Львівську школу № 67 закінчила із золотою медаллю, потім з «червоним дипломом» наш університет, Інститут економіки і менеджменту. Докторську дисертацію захистила у віці 31 рік.
– Яке коло Ваших наукових зацікавлень?
– Вони стосуються реформування митної політики України на сучасному етапі, особливо в умовах європейської інтеграції. Звичайно це і зовнішньоекономічна діяльність і системи економічної діагностики на різних рівнях національної економіки, оцінювання інвестиційної привабливості, конкурентоспроможності, діагностики банкрутства тощо. Минулого року з командою викладачів здобула грант Президента України щодо вивчення уніфікації, гармонізації нормативно-методичної та індикаторної бази соціально-економічної діагностики в умовах європейської інтеграції. І ми цю роботу успішно виконали. А щоб завершити розмову про симпозіум, то ми зараз завершуємо розробку підсумкових рекомендацій, які народний депутат України Оксана Юринець передасть не лише своїм колегам, а й урядовцям.
