Іван Загородній, Principal Software Engineer в SoftServe, разом із колегами з ІТ-індустрії модернізовує навчальні програми в Національному університеті «Львівська політехніка». З вересня за його ініціативи та підтримки Львівського ІТ Кластеру стартувала вже друга інноваційна програма навчання Аrtificial Intelligence. В інтерв’ю для журналу IT ID Lviv, Іван розповів про створення програми та чим вона особлива для студентів.
Після багатьох років роботи на аутсорс українські ІТ-компанії починають робити ставку на власний продукт. Аутсорс всіх задовольняв, проте тепер в умовах конкуренції на глобальному ринку компанії починають інвестувати у власні дослідження та розробку продуктів. Вміти просто писати код вже не актуально, ІТ-спеціалістам потрібні додаткові компетенції. Більшість ІТ-компаній у Львові починають створювати R&D відділи, тому, згідно з прогнозами, за 3–4 роки попит на ринку праці на знавців таких напрямків як Аrtificial Іntelligence, Internet of Things, Mashine Learning, Data Science буде сильно зростати. Тому ми вирішили розвивати цей напрям уже зараз, аби до того часу підготувати перших спеціалістів.
Першим моїм завданням після ідеї створити програму Аrtificial Intelligence було знайти людей, які цим займаються у Львові і можуть дати свої рекомендації чи викладати деякі курси. Ми проводили зустрічі в багатьох компаніях, розповідали про нашу ідею, зрештою, маємо багато друзів, бо працюємо в цій сфері вже не один рік. Тому мені було не важко зібрати робочу групу з 40 осіб, з якою ми спільно працюємо над розробкою та запровадженням програми.
Розрахована програма на 120 студентів, яких поділять на три групи. Окрім 6 викладачів академічних предметів з боку Університету, будуть задіяні більше десятка працівників ІТ-сфери: це й експерти, яких будуть запрошувати на лекції з окремих тем, і ті, хто буде вести власні курси чи проводити зі студентами практичні заняття. ІТ-спеціалісти не можуть багато часу витрачати на викладацьку діяльність, бо всі мають основну роботу, але 2–3 години в тиждень присвятити студентам погоджуються.
ІТ-спеціалісти неабияк мотивують студентів. Людина, яка багато років працює в сфері ІТ у Львові і займається інноваційними технологіями, приходить до студентів і розповідає про свою роботу, комфортне місце праці, добру фінансову винагороду, привносить ефект реальності. Студентам це допоможе зрозуміти, де і чим вони можуть займатися в майбутньому.
Взагалі, наше основне завдання – показати студентові, для чого він вчиться. В Україні це просто прийнято – піти вчитись в університет після школи. Але потім часто люди не працюють за спеціальністю. Студент має мати чітке уявлення для чого він вчиться і знати що конкретно він вмітиме робити після закінчення ВНЗ, ким і де може працювати.
Наша освіта працює за зразком 90-х років. Але все з часом змінюється – задачі, технології, ринок праці. Тому фокус нашої програми АІ – студенти мають вивчати те, над чим працюють ІТ-компанії, розв’язувати реальні проблеми, розглядати справжні кейси. Важливим є підготувати не просто девелопера, а інженера-професіонала, який повністю в курсі всього процесу (Systems Development Life Cycle) і є відповідальним за всі процеси циклу. Треба вміти розв’язувати проблеми, орієнтуватися на результат, знати як правильно взаємодіяти з людьми, як працювати в команді для досягнення результату.
Другий важливий фокус програми АІ – розвинути у студентів критичне мислення. Цьому в українських університетах не навчають. А ми плануємо, що після двох перших років навчання на програмі студенти вмітимуть самостійно розробляти програми та реалізовувати власні проекти, працювати в команді, вмітимуть шукати корисну інформацію, займатимуться саморозвитком.
Львівським ВНЗ не вистачає інтеграції у виробництво. Ми маємо заповнити цю нішу, дати більше практики. Якщо студенти знатимуть, чого хочуть від освіти, що отримають на виході, які можливості, це буде краще і для них самих, і для роботодавців.
Як тільки студенти технічних вузів їдуть на навчання за кордон чи на короткотермінові програми стажування, то же назад не повертаються, ними відразу зацікавлюються. В Україні немає інструментів – як зацікавити студента, молодого спеціаліста повернутись сюди і тут працювати. Тому зробити це – ще одне із наших завдань.
