Попри те, що шлях у науку багатьом здається складним і непередбачуваним, історія Олександра Івануха доводить: інколи все починається з вчасно поміченого таланту та підтримки наставників. Сьогодні він — аспірант кафедри хімічної технології переробки пластмас Львівської політехніки та стипендіат Президента України. В інтерв’ю Олександр розповідає про найбільші виклики на шляху молодого науковця, мотивацію та свої основні здобутки.
— Розкажіть, будь ласка, про свій шлях у науку: з чого все почалось і чому обрали саме хімію?
— Мій шлях у науку, напевно, досить простий і типовий. Вибір хімії був очевидним ще зі школи — любов до цього предмету зародилася завдяки моїй вчительці хімії, яка помітила у мені зацікавленість і здібності й почала готувати мене до олімпіад. Саме вона значною мірою сприяла формуванню мого інтересу до систематизації навчання.
Після вступу до Львівської політехніки на бакалаврат я постав перед вибором більш вузькоспеціалізованих напрямів. Я дійшов висновку, що полімери — це перспективна й цікава галузь, а привітні та професійні викладачі кафедри хімічної технології переробки пластмас Інституту хімії та хімічних технологій лише підтвердили правильність цього вибору. Навчання ж на магістратурі дало змогу познайомитися з усіма викладачами кафедри ХТПП і глибше зануритися в наукову роботу.
Завершуючи магістратуру, я став розглядати можливість продовжити навчання в аспірантурі. Велику підтримку на цьому етапі мені надав мій керівник магістерської роботи — старший викладач кафедри ХТПП Юрій Мельник. Він не лише консультував у складних питаннях, а й порекомендував мене моєму нинішньому науковому керівникові — професору Володимирові Скороході. Під керівництвом цих двох науковців розпочався і триває мій науковий шлях, постійно приносячи нові знання та професійний розвиток.
— Що належить до сфери ваших наукових інтересів?
— До сфери моїх наукових інтересів належить дослідження біодеградабельних полімерів, полімерних сумішей і (нано)композитів на основі полігідроксиалканоатів — природних або біотехнологічно синтезованих полімерів, які повністю розкладаються у природних умовах і не шкодять довкіллю. Мене цікавить розроблення нових матеріалів на їх основі, вивчення їхньої структури, фізико-хімічних властивостей і поведінки під час біодеградації. Особливу увагу надаю дослідженню впливу різноманітних модифікаторів і наповнювачів на властивості біодеградабельних термопластичних матеріалів, а також їх застосуванню, зокрема, у медицині та пакувальній галузі.
— Розкажіть про свої академічні та наукові здобутки. У яких конференціях ви брали участь, які роботи представляли? Які теми зазвичай обираєте?
— Щодо навчання — у мене ніколи не виникало значних труднощів, навчальний процес давався досить легко. Я успішно захистив магістерську роботу англійською мовою, вступив до аспірантури та продовжую навчання.
У плані наукових здобутків — у мене є кілька статей за співавторством у журналах рівня Scopus, а також тези та виступи на міжнародних конференціях, серед яких: «Advanced Polymer Materialsand Technologies» (APMT–2024), «Modern Achievements In Food, Organic And Polymer Chemistry», «Advanced Materials And Technologies: Biotechnology, Applied Chemistry, Ecology» (AMIT–2025) та ін.
Теми моїх робіт і виступів зазвичай пов’язані з напрямом моєї аспірантської роботи: отримання біодеградабельних термопластичних полімерних сумішей і композитів, дослідження їхніх властивостей, а також механізму біодеградації.
— Над якими дослідженнями ви працюєте зараз у межах аспірантури?
— Наразі у межах аспірантури я досліджую властивості нових термопластичних біодеградабельних матеріалів на основі полігідроксиалканоатів з додаванням модифікаторів і наповнювачів. Дослідження охоплюють кілька основних напрямів: встановлення впливу природи та вмісту полімерних додатків і наповнювачів на реологічні, термічні та сорбційні властивості розроблених біодеградабельних термопластичних матеріалів; дослідження надмолекулярної структури та властивостей розроблених біодеградабельних термопластів і взаємодії компонентів полімерних систем на молекулярному рівні; дослідження впливу модифікаторів на експлуатаційні характеристики біодеградабельних термопластів, визначення їхніх фізико-механічних та теплофізичних властивостей залежно від компонентного складу та технологічних режимів одержання; дослідження закономірностей біодеградації розроблених термопластичних матеріалів, зокрема впливу мікроорганізмів на їхню структуру, властивості та стабільність.
Мета цих досліджень — оцінити, як склад і структура розроблених полімерних сумішей та композитів впливають на їхні технологічні й експлуатаційні властивості, а також визначити їхній потенціал для застосування у виготовленні конкретних виробів.
— Які виклики постають перед молодими науковцями в Україні?
— Молоді науковці в Україні стикаються з низкою викликів. Одним із ключових є обмежене фінансування науки, що ускладнює доступ до сучасного обладнання, реактивів та інфраструктури для проведення експериментів.
Окремим викликом є необхідність ефективно планувати робочий час. Це пов’язано не лише з поєднанням наукової діяльності з іншими обов’язками, а й із впливом повномасштабної війни. Саме війна зумовлює перебої з електропостачанням і порушення роботи науково-дослідних лабораторій. Вимкнення світла й загальний психологічний тиск створюють додаткові бар’єри для планування та проведення наукових досліджень.
Попри все, ці обставини просто задають свій темп і правила роботи. Хоча це й складно, але поступово вчишся знаходити рішення, працювати в тих умовах, які є, і рухатися далі у своїх дослідженнях.
— Що, на вашу думку, найбільше сприяло вашим успіхам у Львівській політехніці — люди, середовище, можливості?
— Напевно, всі ці чинники — люди, середовище та наявні можливості — відіграли важливу роль. Проте найбільше, на мою думку, вплинули саме люди та професійне середовище. Без підтримки, порад і цінних настанов моїх керівників, а також без кропіткої спільної праці з іншими членами нашої наукової групи, яка об’єднує науковців різних кафедр і різних університетів, багато які зі здобутків просто не були б можливі. Кожен у команді вносить свою важливу частку, і мені приємно, що я можу спостерігати за їхньою роботою, вчитись у них і переймати професійні навички й підходи. Саме завдяки такій атмосфері наставництва та співпраці я маю можливість розвиватись і формувати власні професійні погляди.
— Що для вас означає здобуття академічної стипендії Президента України? Як ви сприйняли новину про її призначення?
— Здобуття академічної стипендії Президента України стало для мене приємною і водночас несподіваною новиною. Щиро кажучи, я не надто концентрувався на цьому — просто працював над своїми дослідженнями. Саме тому вручення стипендії стало ще ціннішим. Для мене це насамперед визнання моєї праці, підтвердження того, що зусилля, вкладені в наукові дослідження, не залишаються непоміченими. Це мотивує рухатися далі, ставити амбітніші цілі та ще відповідальніше ставитися до свого наукового розвитку.
— Які ваші плани? Над чим хочете працювати після завершення аспірантури і яким бачите свій розвиток у науці?
— Щиро кажучи, я намагаюся не будувати надто далекі плани, оскільки досвід показує, що довгострокові прогнози не завжди реалізуються саме так, як задумано. Тому наразі зосереджуюся на «локальних цілях»: завершенні дисертаційної роботи, її якісному оформленні й успішному захисті.
Втім, якщо дивитися трохи далі, то я хотів би продовжити роботу на кафедрі хімічної технології переробки пластмас. Мені цікаво розвивати ті напрями, над якими працюю зараз, — створення нових біодеградабельних композиційних матеріалів різноманітного застосування, особливо для медицини й остеопластичних систем. У перспективі бачу для себе можливість поєднувати дослідницьку діяльність з навчальним процесом кафедри ХТПП, адже це дає змогу не лише працювати в лабораторії, а й передавати досвід студентам і залучати їх до сучасних наукових проєктів.
У своєму подальшому розвитку в науці хотів би зосередитися на поглибленні компетенцій у матеріалознавстві, опануванні сучасних методів дослідження полімерів, розширенні міжнародної співпраці, а також на участі у прикладних дослідницьких проєктах, які можуть мати реальний вплив на медичні й екологічні технології.