Стипендіатка проєкту «До вершин з Roshen» Анна Глуханюк: «Інженерія ― це творчість, фундаментом якої є знання»

Оксана Бабенко, Центр комунікацій Львівської політехніки
Анна Глуханюк

Анна Глуханюк стала однією з переможців конкурсу «До вершин з Roshen» серед студентів Інституту хімії та хімічних технологій Національного університету Львівська політехніка. Цей конкурс відбувався упродовж січня-лютого 2020 року. Головною метою було відібрати студентів для призначення індивідуальних стипендій. Одну з них і отримала Анна Глуханюк. Серед основних критеріїв відбору були поточний рейтинг успішності та наукові досягнення. Студентка першого курсу магістратури та майбутня інженерка Анна переконана, що її професія – це також творчість. Зараз головною мрією дівчини є працювати над тим, щоб максимально зменшити шкідливий вплив людини на екологію. Для цього вона синтезує рослинну олію, щоб знайти альтернативні види палива. Про те, як вдалося вибороти перемогу дівчат у науці, та досвід студентських обмінів, який дав особливий поштовх, спілкуємося у ексклюзивному інтерв’ю.

― Чи складно було здобути перемогу у конкурсі?

― У проєкті «До вершин з Roshen» пріоритет був для студентів, які активні у науковій діяльності. Коли ми подавалися на цей конкурс, потрібно було надати рейтинг поточний рейтинг успішності та певні досягнення у науці. А загалом потужність наукової діяльності визначається тим, де публікується студент. Це можуть бути тези зі Всеукраїнських чи міжнародних наукових конференцій, наукові статті у фахових виданнях, як-от Scopus та інших. Що старший курс, то важливішою для конкурсної комісії була наукова складова. Згідно з рейтингом, у мене були найбільші бали серед студентів 1 курсу магістратури. Я доволі активно беру участь переважно у міжнародних конференціях. Тому мені пощастило стати стипендіаткою.

― Чим для Вас є участь у цьому конкурсі?

― Проєкт «До вершин з Roshen» ― насправді унікальна підтримка для студентів, які живуть університетом, тобто тих, для кого академічне життя не існує лише у рамках «лекції-практичні-лабораторні-курсові-заліки-екзамени». Сучасний стиль життя потребує відповідного фінансування. Доволі важко забезпечити себе ним, якщо більшість часу буваєш у стінах рідного університету. І от саме цей проєкт надає потужну фінансову підтримку студентам, які присвячують чимало часу науці. Індивідуальні доплати до стипендії здійснюються щомісяця у розмірі 5–7 тис., що допомагає почуватися більш фінансово стабільним. Такі ініціативи великих компаній насправді є чудовим шансом йти шляхом побудови вдалої наукової кар’єри в обраній спеціальності. Я дуже рада, що зараз студенти можуть отримати таку підтримку і присвятити себе науковій діяльності вже з першого-другого курсу та не шукати роботи деінде, просто щоб мати кошти на прожиття.

― Розкажіть, чому обрали саме комп’ютерну хімічну інженерію для навчання на магістратурі?

― На цій кафедрі я навчалася на бакалавраті. Мені дуже подобається проєктувати, робити різного роду розрахунки, тобто створювати якісь технологічні схеми для виробництв. Ще з першого курсу мені дуже сподобалася моя спеціальність. Коли я йшла на магістратуру, то точно знала, що вирушу на хімічну інженерію, а оскільки була можливість обрати комп’ютерну хімічну інженерію, тобто працювати з моделюванням процесів, або апаратів, то це мене дуже зацікавило. Загалом розрахунок сучасні інженери роблять не на папері, як це було раніше, а з допомогою техніки, різних комп’ютерів і програм. Тобто це доволі актуально, а тому мій вибір випав саме на цю спеціальність.

Чому Ви обрали точні науки? Адже багатьох абітурієнтів зараз приваблюють гуманітарні сфери…

― Певний бум гуманітарних спеціальностей справді є. Я вловила такий феномен, що хімію насправді мало хто любить. Але її легко любити, коли ти її розумієш. У той же час мою спеціальність часто хибно сприймають. Насправді ми знаємо хімію як основу, але посутньо ми є інженерами, тобто працюємо з проєктуванням різної апаратури для промисловців. Починаючи від харчової та технічної, а закінчуючи фармацією, тобто така універсальна спеціальність. Чому я її обрала? При виборі дисциплін я знала те, що мені справді дуже подобається щось проєктувати, тобто у мене є хороші уявлення візуальні. Тому можу уявити, наприклад, заздалегідь, які процеси відбуватимуться при створенні певної деталі чи апарату. І я вже тоді розумію, які нюанси при цьому виникатимуть. Тобто це така спеціальність, яку потрібно любити.

― Іноді можна почути таке стереотипне твердження, що точні науки не для дівчат. Що думаєте про це?

― Мозок не має статі. Те, що ти дівчина, не впливає на те, як розумієш предмет. Наполегливою працею, тим, що постійно вчишся, сумлінно виконуєш завдання, заслуговуєш авторитет. Особливо, якщо гарно проявиш себе на перших курсах.

― У кожної творчої людини є прагнення створити шедевр. Про який винахід мрієте Ви?

― Інженерія ― це справді творчість, фундаментом до якої є дуже багато знань. Особисто я науковою роботою займаюся з 3 курсу, а перші мої теми стосувалися очищення води. Зараз я працюю над синтезом олій, які можна буде використовувати як альтернативне паливо. Цікавлюся екологією. Додам, що минулого семестру мала змогу навчатися за кордоном за обміном студентами у Польщі. І там перебувала на кафедрі екологічної інженерії, тож мала нагоду дізнатися, які у Європі технології очищення води, повітря, сортування сміття. Також ми відкрили для себе чимало нового про альтернативні види палива. Зараз у своїй науковій роботі я міркую, як у майбутньому можна буде створити обладнання, чи групу обладнань, щоб очищувати воду, перетворювати рослинну олію у вид палива... Для цього теж потрібно розуміти, що види палива є ефективні та неефективні. Є багато нюансів, але я прагну створити щось таке, що допомагатиме мінімізувати той шкідливий вплив людини на довкілля.

― Ви вже працюєте над дипломною роботою, яку захищатимете на другому курсі? Чому вона присвячена?

― Захист диплому у нас відбудеться не взимку, а влітку, бо навчаюся на освітній програмі. А навчання на ній триває на півтора, а два роки. Наразі такої фактичної роботи над дипломом ще немає, але я уже з вересня активно працюю у лабораторії та роблю досліди. Вони ще не пов’язані з моделюванням, бо для того, щоб з ним працювати, треба знати експериментальні дані, а потім вже моделювати апарат і порівнювати результати, отримані шляхом чисельного моделювання і шляхом роботи у лабораторії.

― А що це за експерименти у лабораторії? Можете трішки розповісти?

― Зараз займаюся органічним синтезом, ми синтезуємо різні рослинні олії зі сировини. Така тема є доволі актуальна, бо багато типів рослин використовуються як альтернативний вид палива, тобто це додатковий ресурс для заводу, щоб не використовувати вугілля і нафту, які є вичерпними.