Жоден соціально-культурний захід чи будь-яка матеріальна допомога не проходить без пильного керівництва Колегії та профкому студентів і аспірантів.
Як спільнота здійснює свою діяльність у період карантину, розкаже заступник голови Колегії та профкому студентів і аспірантів (надалі «Колегії») Анастасія Вакарчук.
– Ми мусили адаптуватися працювати дистанційно. Всі звичні університетські заходи і процедури, тобто вчені ради, засідання трудового колективу організовували онлайн. Звісно, це трохи вдарило по роботі команди, адже багато хто звик працювати щодня поруч. Але навіть дистанційно нам вдалося розв’язати багато питань. Студенти також зверталися в онлайн режимі, вони могли покладатися на нас під час карантину.
– Як реанімувати роботу «Колегії» після карантину? Якій ділянці роботи намагатиметеся більше приділити уваги?
– Після карантину справді назбиралося чимало нерозв’язаного. Гадаю, що наших сил вистачить, щоб закрити всі питання, якщо ми розділимося на робочі групи, кожна з яких буде займатися певною ділянкою роботи.
– А чи будуть якісь нововведення для студентів, зокрема щодо можливості ввійти в спільноту «Колегії»?
– Нововведень не буде. Але ми напрацьовуємо декілька варіантів знайомства та залучення студентів у період карантину.
– Анастасіє, ви в рядах «Колегії» більше шести років, розкажіть, яка подія найбільше запам’яталася?
– Одна з подій, що запам’яталася, Міс Політехніки в 2016 році. До цього була трирічна перерва. Повернути в ряди традиційних заходів цей конкурс було складно, але ми впорались, адже зі мною тоді працювала крута команда. Також різні соціальні проєкти. Наприклад, кожен рік ми долучаємося до листів Миколаю і допомагаємо дітям із малозабезпечених родин. Вони в своїх листах здебільшого просять елементарне, але в батьків не має змоги їм це придбати. Ще ми допомагаємо студентам у скрутних ситуаціях. Мова про тих, хто, на жаль, залишився без батьків, вони мають змогу безоплатно проживати в гуртожитках та отримувати матеріальні допомоги. Допомагаємо грошима й у разі захворювання. Для нас це дуже важливі події, якщо їх можна так назвати, адже коли отримуєш фідбек від студентів чи батьків, то ще більше розумієш необхідність таких ініціатив. Частину коштів для матеріальних допомог маємо із профспілкових надходжень, деякі дає університет. Але часто й самі студенти долучаються до збору грошей, таким чином допомагаючи нам.
– Яку допомогу потребували студенти на карантині?
– Весь карантин вони мали право проживати в гуртожитках. Тому тут проблем не було. Найбільша проблема – це неготовність до технічного забезпечення на дистанційному навчанні. Наші студенти організовували практичні заняття через Microsoft Team, а вивчали лекції через ВНС (Віртуальне навчальне середовище).Звичайно, онлайн платформи були перевантажені кількістю студентів, дуже часто все підвисало або взагалі вибивало з мережі. Тому бувало таке, що викладачі та деканат через нас шукали старосту і групу, або навпаки, студенти шукали викладачів. Але з цим упорались.
– Чи була в «Колегії» співпраця з іншими ЗВО чи організаціями?
– Такої співпраці по суті немає. Може, це і прикро, але в нас і так велика кількість студентів. Передовсім ми намагаємося забезпечити їх різними заходами. Але були поодинокі заходи (співпраця) з громадською організацією ФРІ (Фундація регіональних ініціатив), ЛМК (Львівський молодіжний клуб). Наприклад, спільно з молодіжним клубом організовували зустріч студентів університетів Івана Франка та Львівської Політехніки зі знаними діячами, це була разова подія. Але якщо надійде пропозиція, ми залюбки підтримаємо.
– Щороку «Колегія» організовує фестивалі «Осінь Політехніки» та «Весна Політехніки». Як будуть відбуватися ці фестивалі в умовах карантину? І чи будуть?
– Такі заходи – це завжди велика кількість людей в одному приміщенні, і є небезпека заразитися як для студентів, так і гостей заходу. Ми дотримуємося рекомендацій МОНу та МОЗу ,тобто аналізуємо ситуацію з метою безпеки. До «Весни Політехніки», гадаю, ще ситуація зміниться. Щодо «Осені…», то наразі не можу сказати. Формату ще не обрано, але якщо фестиваль буде, то точно не в звичному форматі. Потрібно розуміти всі ризики та небезпеки.
