Кафедра графіки та мистецтва книги, від початків створення у Львові, є унікальною та єдиною кафедрою в Україні, де здобувають фахову освіту книжкового графіка. Тут знайшла визнання та продовження тисячолітня традиція, якою з давніх-давен славилася земля наших прадідів, де в основі історичного розвитку та формування нації була книга з її високо естетичною образною графічною мовою. Написаний від руки каліграфом-іконописцем, текст був майстерністю, зродженою звичаєм краснопису, а оформлені графіком ілюмінації, береги, заставки та кінцівки – етичним відображенням духовного образу людини: прекрасної, досконалої та свідомої власних вчинків. Спочатку рукописна, потім друкована книга, а тепер, з впровадженням цифрових технологій, графіка переходить у віртуальну реальність, не полишаючи своєї делікатної лінійної витонченості. Охоплює образотворчу та дизайнерську складову, залучає сучасні досягнення, інформаційні технології, медіаресурси, але й не забуває про мистецьку спадщину.
Знаковим є те, що заснування кафедри відбувалося в місті, яке дало початок друкованому слову. Наприкінці XVI ст. тут з’являється перша друкована в Україні книга «Апостол» – сподвижника та новатора Івана Федоровича. Місто стає центром книгодрукування та розповсюдження інтелектуальної думки, естетичних основ книжкового мистецтва. Згодом, на початку ХХ століття, виникають передумови відродження державності. Спроби сформувати український ренесанс зазнають невдачі під тягарем радянського тоталітаризму і закінчуються «розстріляним відродженням». Тоді ж, в нововідкритій Українській академії мистецтва в Києві, Георгієм Нарбутом розгортаються графічні майстерні. В напрямку відновлення графіки працює плеяда талановитих митців, серед яких Василь Кричевський, Софія Налепінська-Бойчук, Михайло Жук, Василь Касіян. Пізніше формується поліграфічний факультет Київського художнього інституту, що 1930 року переноситься до Харкова. Це були початки, які в пошуках української ідентичності, піддавалися ідеологічному тиску, адже рідна книга та вільна графіка базувалися на релігійній основі.
Після закінчення Другої світової війни Львів стає центром уваги відродження графічної традиції книжкового мистецтва. Оскільки база Харківського поліграфічного інституту була знищена під час війни, а також бракувало кваліфікованих кадрів, то керівництво країни зіткнулося з проблемою мистецької освіти в поліграфії. Водночас на Західній Україні, в міжвоєнний період, у місті Лева існувала досить потужна поліграфічна база, яка не була зруйнована німецькими загарбниками. Тут працювало зо дві сотні різноманітних видавництв, а книга займала почесне місце на полиці львівської інтелігенції. Велися пошуки образу української книжки, видавалися історичні, художні, науково-популярні, дитячі видання українською мовою, а численні митці-графіки об’єднувалися в товариства і робили виставки.
В травні 1945 року у Львові починає діяльність Український поліграфічний інститут ім. Івана Федорова, який започаткував розвиток графічного книжкового мистецтва на Редакційно-видавничому відділі. Не дарма, вже в самій назві інституції, відображалася спадковість справи першодрукаря. Берегинею, яка надала імпульс та підтримала новостворене у Львові освітнє мистецьке джерело та очолила Кафедру книжкової графіки, була жінка з європейською освітою та вишуканою модерною естетикою – Олена Львівна Кульчицька. За її участі відбувалися заняття на яких студенти ознайомлювалися з різними аспектами мистецтва, пізнавали рідну традицію, орнамент та шрифт. Олена Кульчицька, вже на той час, мала вагомі здобутки у сфері естампної графіки та мистецтва книги. Вона ілюструвала твори українських класиків літератури В.Стефаника, І.Франка, М.Коцюбинського, Ю.Федьковича, досконало володіла техніками лінориту, офорту, сухої голки, літографії. Жінка-графік широкого кругозору та спектру можливостей, невтомній праці та професіоналізму якої, завдячуємо подальший розвиток та існування унікальної кафедри книжкового мистецтва.
З 1948 року Кафедрою художнього оформлення книги керував замісник директора інституту з навчальної частини Сергій Воєца. Олена Кульчицька, отримавши звання професора, продовжувала працювати на кафедрі поряд таких митців як Василь Форостецький і Валентин Бунов. Пізніше, кафедра формувала свій склад, залучаючи спеціалістів широкого художнього профілю – Павла Жолтовського, Олексу Шатківського, Охріма Кравченка. Викладач Юрій Гапон читав профільну дисципліну пов’язану з мистецтвом книги і керував дипломними проєктами з художнього оформлення та ілюстрування видань, а з 1954 року був призначений керівником кафедри. В 1959 році в Києві відкривається вечірнє відділення Українського поліграфічного інституту ім. І.Федорова під опікую керівника Б. Валуєнка.
Перші випускники новоствореної у Львові кафедри, натхненно працюватимуть для розвитку нашої національної культури. Серед них, найбільшими авторитетами і дослідниками мистецтва книги, стануть Юхим Запаско і Борис Валуєнко. Монографія Ю.Запаска «Українські рукописні книги» та Б.Валуєнка «Архітектура книги» є золотим фондом теоретичної бази книжкового мистецтва України до сьогодні. До цієї когорти належать видатний графік Іван Крислач та багатолітній художній редактор видавництва «Каменяр» Іван Плесканко. Теоретики, мистецтвознавці, книжники, а згодом працівники кафедри, які розвинули освітню та мистецьку складову – професорка Христина Саноцька, професор Володимир Овчінніков, доцент Анатолій Попов. З приходом до керівництва Кафедри оформлення і ілюстрування книги Володимира Овчіннікова (1971-1972рр; 1976-1982рр.) їхня діяльність активізується. Розпрацьовуються новітні напрямки професійної діяльності Х.Саноцькою, А.Поповим та І. Прийданом.
Наслідком їхньої професійної діяльності стане підготовка нової генерації, яка, вихована в дусі мистецтва книги та графіки, продовжать зміцнювати потенціал кафедри. Молодий випускник Микола Таранов очолив кафедру в 1982 -1993 роках і впровадив новаторську комплексну програму викладання графіки, аналогів якої на той час не було в країні. Йому належать дослідження у сфері конструкції дитячої книжки, освітні матеріали в галузі виробничої графіки, викладання шрифтів. Сергій Іванов, теперішній завідувач кафедри, зосередився на вільній графіці, спеціалізувався в офорті та літографії. Ярослав Куць, створював суто українські шрифти на основі уставу та півуставу, впродовж цілого життя розробляв друкарські шрифти, які мають авторські свідоцтва. Серед них, окрасою шрифтового мистецтва є, впроваджений до друку шрифт Нарис. Юрій Чаришніков розглядав теоретично-мистецькі структурні елементи у викладанні композиції. Василь Сава, художній редактор видавництва «Світ» та «Каменяр» передавав свої знання молодому поколінню, зосереджуючись на навчанні художньо-технічного оформлення книги.
Професорка Олена Кульчицька, одна з перших західноукраїнських діячів мистецтва, отримала високу оцінку своєї творчості – стала народною художницею України та лауреаткою Національної премії України імені Тараса Шевченка. По її слідах пішли вихованці кафедри, які були відзначені найвищими національними нагородами. Серед них народні художники України Микола Стратілат, Володимир Слєпченко та головний художник видавництва «Веселка» Микола Пшінка. Едуард Кірич не тільки здобув звання народного художника, але ушанований Національною премією імені Тараса Шевченка. Він, у співавторстві з режисером та кінооператором, створив незабутні архетипи українців в циклі мультфільмів про козаків. Лауреатами премії за цілісний образ книги «Літопису руського» стали Володимир Юрчишин, Любов Ільченко, Василь Кононенко. Також за свою багатолітню працю на ниві мистецтва та графічні твори отримав Національну премію Володимир Гарбуз.
Випускники кафедри успішно працювали в кіноіндустрії та театральному мистецтві. Лауреат Державної премії в галузі драматургії і театрального мистецтва ім. І.Котляревського, директор і художній керівник кіностудії «Галичина-фільм» Василь Босович, кінорежисер та сценарист, народний артист України Григорій Кохан, художник-мультиплікатор Галина Бабенко. До плеяди видатних українських графіків, які навчалися на кафедрі в другій половині минулого століття і зробили свій внесок до культурної скарбниці були Аркадій Пугачевський, Володимир Пінігін, Юрій Чаришніков, Богдан Пікулицький, Валерій Дем`янишин, Олександр Аксінін, Надія Пономаренко, Юрій Кох, Михайло Москаль, Андрій Кісь, Сергій Іванов, Олег Денисенко, Олег Козак, Сергій Храпов, Констянтин Калинович, Олег Дергачов, Іван Кіріакіді, Остап Оброца, Сергій Пущенко, Олександр Овдієнко, Ярослав Куць, Юрій Кучабський, Степан Періжок, Вікторія Ковальчук, Владислав Єрко, Кость Лавро та багато інших.
З приходом Петра Івановича Приведи (1994-2004) на кафедрі інтенсифікується зацікавлення реставрацією, опрацьовуються плани з її впровадженням на окремих напрямках. Кафедра отримує назву Кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції. З 2004 року однойменною кафедрою керує Володимир Стасенко, який вектор розвитку спрямував на досягнення у сфері дизайну, книги та виставкової діяльності кафедри поза межами закладу. Брав безпосередню участь в підготовці стандарту освітньої програми «Дизайн». На кафедрі працював Любомир Прийма, якому довірено предмет рисунок. Досвідчений художник українських видавництв, він вводить до програми театрально-тематичні постановки живої натури. Поряд викладав режисер-документаліст, дослідник та знавець українського кіно Роман Бучко, який розробив нові мультимедійні програми, авторську художню фотографію та створював зі студентами персонажі до анімаційних роликів. Фахову дисципліну з оформлення та ілюстрування книги довірено художньому редактору видавництва «Місіонер», професіоналу книжкового мистецтва Федору Лукавому.
У зв’язку зі збільшення попиту студентів, популярності книжкової графіки в контексті нових викликів часу і цифрової трансформації, 2016 року відбувається реорганізація кафедри, внаслідок якої з’являються дві освітні складові. Напрямок 023 «Образотворче мистецтво, декоративне мистецтво, реставрація» очолив фахівець та багатолітній проректор Львівської національної академії мистецтв професор Ігор Голод. Невтомною жертовною працею, він відкрив ще одну сторінку кафедри, поєднуючи нові ідеї зі старими історичними надбаннями. Його сподвижники та заступники, заслужений художник України доцент Сергій Іванов працював над поглибленням теорії та практики викладання станкової графіки, а доцент, кандидат мистецтвознавства Олег Руденко, автор цієї статті, над блоком теоретичних дисциплін, пов’язаних з історією книги та книжкової графіки, українського мистецтва та матеріальної культури. Пізніше на кафедру приходить професор, викладач «Експресивного рисунку» Микола Опанащук, методолог, знавець виставкової діяльності професор Ольга Луковська та науковець, кандидат мистецтвознавства, доцент Володимир Жишкович. Кандидат технічних наук Наталя Цуца патронувала видавничу ділянку і поліграфічну сферу, а реставраційні процеси Леся Дзендзелюк разом з Лідією Григель, Арсеном Шпаком. Навколо фотомистецтва та комп’ютерних технологій в графіці зосередився Борис Великоголова, мультимедійних технологій Соломія Дорош. Кандидати мистецтвознавства Тетяна Шепіть і Борис Гаврилюк, Олена Жеребецька та Олена Косарчин вводять студентів у світ рисунка та живопису. Еліна Дацюк викладає мистецтво рукописного шрифту. Талановиті викладачі та викладачки кафедри застосовують прогресивні методи праці роботи в естампних техніках. Серед них Віктор Куликовець, Михайло Дрімайло, Марія Пляцко, Богдан Локатир. Діловодство та відповідальні обов’язки секретаря кафедри виконує досвідчений фахівець Галина Яковлєва.
Напрямок 022 «Дизайн» (графічний) в 2016 році очолив Володимир Стасенко, який запровадив до програми сучасні графічні технології, примножив мультимедійну складову та анімацію. Сподвижницями та будівничими кафедри дизайну стають кандидатки мистецтвознавства, пізніша очільниця кафедри, розробниця освітніх програм доцентка Наталя Дядюх-Богатько та доцентка Ольга Борисенко. Вони, окрім головного напрямку, розвивають комунікативний дизайн, а також методологію та рекламу. Ґрунтовні знання з експериментальних видів живопису, просякнутий ідеями закладу, дає багатолітній працівник кафедри Степан Голінчак та викладач базової дисципліни рисунка, доцент, заслужений художник України Володимир Ропецький. Розвій режисерсько-анімаційної складової, креативних, ефективних та привабливих візуальних рішень для екранних мистецтв взяла на себе викладачка Олеся Новосад. У цьому напрямку йдуть напрацювання кандидата технічних наук Маркіяна Яціва та викладача цифрової ілюстрації Святослава Кульчицького. Шрифти й типографіку викладають Вікторія Гнилякевич та Галина Павельчак. Юля Стемпіцька, окрім шрифтів, займається авторською книгою. Блоком теоретичних дисциплін опікується професор Мар’яна Левицька та доцентка, кандидатка мистецтвознавства Мар’яна Пелех. Свої знання, здобуті у видавництвах, передає молодим Ігор Шутурма, а основи композиції та формотворення доцентка, кандидатка мистецтвознавства Людмила Андрушко. Працюють на кафедрі молоді і прогресивні викладачки – Соломія Стадник та Олеся Нагірняк. Допоміжний персонал в особі Галини та Мирослава Кандяків, Оксани Кіселик турбується про дотримання всіх правил безпеки, забезпечення аудиторій відповідним наочним приладдям.
Графічні традиції надалі розвиваються в лоні Кафедри графіки та мистецтва книги, яка ввійшла навесні 2024 року в складі Інституту поліграфії та медіатехнологій до Національного університету Львівська політехніка. Кафедру очолює знаний в Україні та поза її межами графік Сергій Іванов, роботи якого знаходяться в музеях, галереях та приватних колекціях України, США, Японії, Франції, Нідерландів, Швеції, Італії, Австрії, Іспанії. Йому належить ініціатива реанімації та запуск на Личаківській 3 майстерень, які розташовувалися в старих стінах колишньої легендарної літографії Піллера. Запущені в дію раритетні верстати, дають можливість пізнати історичні техніки друку і служать освітньою складової виховання студентів. Чималий мистецький доробок зафіксовано в альбомі, випущеному на кафедрі, який показує різносторонні грані та напрямки творчої праці викладачів. Студенти кафедри беруть активну участь в різноманітних виставках як в країні, так поза її межами. Численні відзнаки та дипломи на міжнародних конкурсах, навчання та співпраця із закордоном, свідчать про високий рівень підготовки талановитих митців, які конкурентоздатні виконувати будь-які графічні роботи на ринку праці.
Кафедра графіки та мистецтва книги розвиває на новому етапі становлення свої найкращі здобутки в царині станкової та книжкової графіки, ілюстрації та оформлення, діджитал-дизайну та CDI (графіки), фотомистецтва та анімації, мультимедіа та комунікативного дизайну, плакату та шрифтів. Діяльність митця спрямовується до віртуальної інтерактивної реальності, а цифрові технології розширюють його можливості, проте мистецтво книги залишається фундаментом творення прекрасного, практичного та інтелектуально-ідейного чинника. Мистецькі зерна графіки, які заклала Олена Львівна Кульчицька вісімдесят років тому і злеліяла своєю любов’ю до України, проростають плодами талантів в молодому поколінні студентів та викладачів кафедри.
Канд. мист., доцент Олег Руденко