Ще донедавна звернення по психологічну допомогу для багатьох асоціювалося з чимось ганебним. Про це не було заведено говорити навіть із найближчими, адже людину, яка шукала підтримки, вважали слабкою або «не такою», бо вона нібито не може впоратися зі своїми проблемами самостійно. Таке ставлення мало чимало негативних наслідків: накопичені емоції призводили до хронічного стресу, депресій, тривожних розладів або психічних захворювань. Замовчування проблем у сім’ях передавалося з покоління в покоління, формуючи таку собі культуру, де «терпіти» вважалося нормою, а звертатися по допомогу чи «виносити щось за двері» — соромом.
Сьогодні ж, на щастя, про психологічну допомогу дедалі частіше говорять — і говорять відкрито. Щораз більше людей усвідомлюють: звернутися до психолога — це не слабкість, а відповідальність за свій емоційний стан. Тим паче тепер, у час постійної тривоги та невизначеності щодо майбутнього, вміння вчасно звернутися по підтримку стає такою ж важливою навичкою, як писати чи читати. Адже людина — не робот, що не відчуває емоцій, і не може надягнути будь-яку маску, якої від неї вимагає суспільство.
Саме тому у Львівській політехніці в квітні 2024 року створили психологічну службу — простір, покликаний допомогти впоратися з труднощами та надати підтримку. Тут можна без страху осуду говорити про тривогу, втому, сумніви й внутрішні конфлікти.
Як і навіщо з’явилася психологічна служба
Психологічну службу в університеті створили як відповідь на реальні потреби студентів і працівників. Ініціатива виникла на кафедрі теоретичної та практичної психології, а керівництво Інституту права, психології та інноваційної освіти підтримало ідею. Головною метою було зробити психологічну допомогу доступною й нормальною частиною університетського життя.
— Створення психологічної служби стало одним із напрямів розвитку та вдосконалення університету. Наприклад, в університеті імені Франка психологічна служба діє вже понад десять років, тож для нас було очевидно, що така структура має бути й у нашому закладі. Ідею створення служби ініціювала колишня завідувачка кафедри Ірина Сняданко. Порадившись із нею, ми започаткували психологічне консультування для студентів, — пояснюють фахівці.
Нині у психологічній службі Львівської політехніки працюють чотири фахівчині: Соломія Дмитрів — керівниця психологічної служби; Ірина Мартинюк — практична психологиня, асистентка кафедри практичної психології ментального здоров’я; Олена Петровська — практична психологиня; Ольга Демчук — практична психологиня.
Кожен працівник, викладач чи студент має право на п’ять безплатних консультацій на рік. Усі консультації проводять дипломовані спеціалісти, а робота служби базується на принципах добровільності, конфіденційності та анонімності.
Які функції виконує служба?
Упродовж 2025 року психологічна служба активно працювала як у сфері індивідуального консультування, так і в просвітницькому напрямі. Основна частина звернень надходить саме від студентів.
Серед основних запитів до служби є й ті, що безпосередньо пов’язані з реаліями війни та вимушеною розлукою з близькими. У Львівській політехніці навчається багато студентів з регіонів підвищеного ризику, зокрема із Запорізької та Дніпропетровської областей. Частина з них постійно переживає за сім’ї, які залишилися вдома, водночас не маючи змоги часто їх відвідувати. Це створює тривогу, почуття безпорадності й напругу, що супроводжує повсякденне життя.
За 2025 рік до психологічної служби надійшло 115 звернень: чотири — від викладачів, три — від інших працівників університету, а переважна частина, 108 звернень, — від студентів. Упродовж цього періоду фахівці провели 325 індивідуальних консультацій.
Окремий пласт звернень стосувався соціальної тривожності. Студенти говорять про страх публічних виступів, відповідей на заняттях і труднощі з проявом себе в групі. Часто ці переживання супроводжуються синдромом самозванця — відчуттям власної некомпетентності, страхом сказати «щось не так» і бути осудженим. Такі стани безпосередньо впливають на навчальний процес і послаблюють відчуття впевненості в собі.
Психологи зазначають, що доволі поширені також запити, пов’язані з нестабільною самооцінкою, відчуттям меншовартості та надмірною самокритикою. Хоч як дивно, але ці переживання часто притаманні саме тим студентам, які багато навчаються, активно залучені до різноманітних ініціатив і постійно прагнуть досягти більшого. Попри зовнішню успішність, внутрішньо залишається відчуття, ніби зроблено «недостатньо», що лише підсилює тривожність.
Серед складніших тем — досвід емоційного насильства, зокрема в родині, а також ситуації, пов’язані з алкогольною залежністю батьків. Також фіксували звернення, пов’язані із сексуальними дисфункціями, а ще з невпевненістю в майбутньому, розгубленістю та пошуком сенсу життя.
Окрему увагу в роботі служби надають кризовим зверненням — думкам про самогубство, самоушкоджувальній поведінці, загостренню розладів харчової поведінки, відчуттю бажання «зникнути». Ці випадки потребують негайного реагування. У таких ситуаціях психологи скеровують людей до психіатрів і наголошують, що іноді людині важливо забезпечити не лише підтримку в розмові, а й медикаментозну терапію — разом це дає значно кращий результат.
Фахівці служби мають досвід волонтерської роботи в психіатричних стаціонарах і тісно співпрацюють із лікарями, яких добре знають з професійного боку. Це дає змогу вибудовувати безперервну допомогу: в одних випадках люди паралельно проходять медикаментозне лікування й терапію, в інших — спершу їм надають медичну підтримку, а вже згодом повертаються до психотерапевтичної роботи.
Загалом психологічна служба працює з усіма запитами. Якщо з певною проблемою не може допомогти один спеціаліст, завжди є можливість звернутися до іншого, адже у службі є кілька психологів. Це цілком нормально: кожен психолог має власні категорії запитів, з якими працює найефективніше.
Поряд з індивідуальною допомогою психологічна служба активно працює в групових і просвітницьких форматах. Упродовж року проведено 18 групових занять із казкотерапії, 10 занять з арттерапії та 6 занять із тілесно-орієнтованої терапії, які вела Ольга Демчук. Також відбулося 8 просвітницьких лекцій і дискусій на теми залежностей і співзалежності, тривожності, аб’юзивних стосунків, сорому й провини, емоцій, самооцінки, емоційного вигорання та адаптації до навчального року.
У березні–квітні фахівці проводили психоедукаційні зустрічі на кафедрах і в інститутах у межах навчальної практики студентів-психологів. Загалом відбулося сім таких зустрічей, основною метою яких було розвінчати міфи про психологічну допомогу, пояснити, як проходить перша консультація та чому важливо звертатися по підтримку вчасно.
Служба також має досвід кризових групових інтервенцій. Зокрема, психологів залучали до роботи зі студентською групою після суїциду одногрупниці — фахівці проводили зустрічі, щоб допомогти проговорити травматичний досвід і підтримати студентів. Ще один випадок стосувався складної ситуації в групі, яку розглядали в межах програми протидії булінгу.
Паралельно з роботою в університеті психологи відвідували Центр «Незламні» та Львівську міську раду, знайомилися з тим, як організована психологічна допомога в інших інституціях, і переймали досвід для подальшого розвитку служби.
Індивідуальна та групова робота
Індивідуальні запити у всіх різні: для когось це може бути конкретна ситуація — наприклад, складне рішення, навчальний вибір або внутрішній конфлікт. У таких випадках іноді досить однієї-двох зустрічей, а решту консультацій студент може використати пізніше, протягом навчального року.
Формат індивідуальної допомоги передбачає до п’яти безплатних консультацій у межах навчального року. Ці п’ять зустрічей — не повноцінна довготривала психотерапія, а радше можливість познайомитися з психологом, зрозуміти свій стан і зробити перші кроки до змін. Для когось цього цілком достатньо, а для когось — це лише початок глибшої роботи.
Обмеження до п’яти консультацій запроваджене з кількох причин. По-перше, це дає змогу зробити допомогу доступною для більшої кількості студентів, адже звернень багато, а фахівців — обмежена кількість. По-друге, психологи наголошують на важливості відчуття цінності процесу. Досвід показує: коли допомога доступна без обмежень і безоплатна, люди часто знецінюють сам процес — приходять нерегулярно або припиняють роботу, не завершивши її. П’ять зустрічей — це зрозумілий і чесний формат, який дає людині змогу усвідомлено вирішити, чи хоче вона продовжувати роботу — вже поза межами служби або з іншим фахівцем.
Крім індивідуальної допомоги у психологічній службі активно працюють групові формати, участь у яких не обмежена кількістю занять. Це важлива відмінність від індивідуального консультування. Групові заняття дають змогу долучатися до процесу стільки, скільки людині потрібно, і працювати зі своїм станом у підтримувальному середовищі. Є як постійні заняття, як-от казкотерапія, тілесно-орієнтована терапія чи арттерапія, так і разові, наприклад створення колажів і ляльок або робота з метафоричними картами.
Казкотерапія — це формат групової роботи, під час якої психологи використовують історії, метафори та символи. Через казкові сюжети учасникам легше говорити про власні страхи, тривоги чи внутрішні конфлікти, не називаючи їх прямо. Такий підхід особливо корисний для тих, кому складно відразу відкрито говорити про особисті переживання. Під час занять учасники слухають історії, обговорюють їх або створюють власні сюжети. Це допомагає побачити свої труднощі з іншого боку, знайти нові способи реагування та відчути підтримку групи.
Тілесно-орієнтована терапія зосереджується на дослідженні відчуття та розуміння свого тіла. Учасники виконують вправи на усвідомлення тіла, після яких обговорюють свої переживання та емоції. Заняття дають можливість безпечно спробувати те, що зазвичай непросто дозволити собі в повсякденному житті: наближення до іншого, дотик, дослідження особистих меж, робота з голосом та гучністю. Особливу увагу надають розвитку довіри та взаємодії в групі.
Арттерапія дає можливість працювати з емоціями через малювання та творчість. Тут не важливо, чи вміє людина малювати: головне — процес, а не результат. Через кольори, форми й образи учасники можуть виразити те, що важко передати словами.
Усі заняття анонсують на сторінках психологічної служби в соціальних мережах, а долучитися може кожен охочий.
Практичні поради та техніки для самодопомоги
Фахівці кажуть, що тривожність є природною реакцією людини на невизначеність і зміни, а в помірному прояві вона навіть виконує захисну функцію. Однак коли тривоги стає надто багато і вона починає заважати повсякденному життю, важливо мати інструменти самодопомоги.
Для зменшення тривоги в моменті ефективними є техніки заземлення. Одна з найпоширеніших — метод 5–4–3–2–1, який передбачає концентрацію на п’яти речах, які можна побачити, чотирьох — які можна відчути за запахом, трьох — які можна почути, двох — які можна відчути на смак, і одній — до якої можна доторкнутися. Така практика допомагає повернути увагу в теперішній момент і знизити інтенсивність тривожних переживань.
Також корисними є дихальні вправи, зокрема «дихання по квадрату», коли людина візуально уявляє квадрат і по черзі виконує вдих, затримку дихання та повільний видих. Крім того, багатьом допомагає ведення щоденника думок — записування переживань і емоцій як спосіб їх вивільнення.
Варто пам’ятати, що ці техніки є швидкою підтримкою, а не повноцінним вирішенням проблеми. Для тривалого зменшення тривожності важливо працювати з її причинами: невизначеністю, втратою опори, надмірним контролем або життєвими змінами. У таких випадках ефективною є системна робота з психологом, спрямована на відновлення внутрішньої стабільності та здатності витримувати складні життєві обставини.
Психологічна допомога — завжди добровільна
Варто зазначити, що психологічна допомога може бути ефективною лише тоді, коли звернення є усвідомленим і добровільним. Людина приходить до психолога не тому, що «так сказали інші», а тому, що сама відчуває потребу в підтримці чи бажання змін. Примус у такій роботі не має сенсу: якщо людина не бачить проблеми або не готова щось досліджувати, терапевтичний процес фактично не відбувається.
Психолог не дає готових порад і не каже, «як правильно жити». Натомість фахівець допомагає людині краще зрозуміти себе, побачити альтернативні шляхи, можливості для розвитку та зробити вибір, який буде найбільш відповідним саме для неї. Часто до психолога звертаються тоді, коли «по-старому» вже не працює, але як жити й діяти по-новому — ще не зрозуміло.
Практичний досвід для студентів-психологів
Окрему групу тих, хто звертається до служби, становлять студенти-психологи. Для них звернення до психолога є важливим елементом професійного становлення — можливістю побути в ролі пацієнта, побачити, як насправді відбувається консультаційний процес, і поєднати теоретичні знання з практичним досвідом. Така практика особливо цінна, адже допомагає краще зрозуміти майбутню професію зсередини.
Водночас серйозною проблемою залишається те, що багато студентів і працівників досі не знають про існування психологічної служби або про те, що звертатися до неї доступно й нормально. Саме тому інформування та просвітницька робота є одним із ключових напрямів її діяльності.
Як звернутися по допомогу
Скористатися послугами психологічної служби може кожен студент і працівник Львівської політехніки. Для цього потрібно заповнити гугл-форму, розміщену на сайті університету та на сторінках служби в соціальних мережах.
Психологи приймають у 36-му корпусі на проспекті Чорновола, 57, в аудиторії 805.
- Сайт психологічної служби
- Сторінка психологічної служби у соцмережі Фейсбук
- Сторінка психологічної служби у соцмережі Instagram
